Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#25 Бодуен де Куртене підходить психологічно і принципово неісторично <g/> ; у Михальчука на перший плян виступають не психологічні моменти <g/> , а суто структурні <g/> ; не сприйняття мовця <g/> , а об'єктивні властивості мовної системи — і — він поєднує в своєму визначенні фонеми і в своїх формулах фонем сучасне <g/> , статичне <g/> , синхронне з історичним <g/> , або <g/> , висловлюючися його термінологією <g/> , — виявляє дані ідіому й мови в наріччі <g/> , — хоч — і це треба підкреслити <g/> , тільки ті дані ідіому й мови <g/> , що виступають у “ <g/> наріччі <g/> ” в живому <g/> , чинному функціонуванні <g/> . </p>
doc#81 Бо в виставах п'єс Миколи Куліша праця Курбаса <g/> , хоч яка блискуча <g/> , була інтерпретаційна — він насамперед пояснював текст Куліша <g/> , він як режисер свідомо підпорядковувався драматургові <g/> .
doc#21 <p> А втім <g/> , у своєму давньому шкіці про Пітера Бройґеля-батька — у ще незреформованій “ <g/> Арці <g/> ” — він написав <g/> , що Бройґелеве мистецтво “ <g/> позбавлене патосу і трагіки <g/> .
doc#21 В існуванні обох “ <g/> Арок <g/> він відповідав за графічне оформлення журналу <g/> , але для журналу такого типу це означало дуже багато <g/> .
doc#6 У коментарі до картини “ <g/> Допоможіть мені будь ласка допоможіть допоможіть мені будь ласка допоможіть мені — будь ласка допоможіть <g/> він пише <g/> : “ <g/> Вона показує мене символічно як птаха <g/> , що летить через Атлантичний океан з головою в великому мішку <g/> , що вказує на мою деперсоналізацію <g/> ” ( <g/> 28 <g/> ) <g/> .
doc#27 Не тільки в манері поетичного складання в своїх " <g/> Досвітках <g/> він іде за слідом Шевченка — се ще дрібниця <g/> , і він пізніше отрясся з тої манери <g/> , — але найбільше фатальне і найбільше трагічне для нього було те <g/> , що до кінця життя він не міг вирватися з того круга понять <g/> , образів та проблем <g/> , які геніяльною рукою поклав перед Україною Шевченко <g/> .
doc#72 Як 1919 р. він не заперечував існування української мови <g/> , — у “ <g/> Безнадійній справі <g/> він писав <g/> : “ <g/> Побоювання русифікації при українській радянській владі є абсолютно безпідставні <g/> .
doc#12 : „За річкою <g/> , за Дунаєм <g/> , козаченько конем грає“ ( <g/> Народна пісня <g/> ) <g/> ; „Мав він діточок лише двоє <g/> , і то двох синів <g/> , Сергія і Амброзія“ ( <g/> Воробкевич <g/> ) <g/> . </p>
doc#89 він хоче схоплювати явища з першого погляду <g/> ; і це <g/> , дозволяючи йому писати цікаві огляди малярства <g/> , робить його поганим критиком багатьох родів поезії <g/> » <g/> .
doc#65 він приречений на ту духову харч <g/> , що йому постачає безобличиий і безфігурний Тарасюк <g/> </p>