Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 <p> На via dolorosa від Красного Лимана до Пляуену і до баварського вже <g/> , себто відкордоненого від російських окупаційних кордонів на захід від Пляуену ( <g/> який американці передали росіянам <g/> ) Гофу <g/> , де й закінчилася епопея <g/> , почата з Красного Лимана <g/> .
doc#0 <p> Сковородинство — не тільки філософська система <g/> , якої Н. учився від батьківщини до Гофу <g/> , а й savoir vivre <g/> .
doc#0 Але правомірно будувати місток від Швейка до Сковороди і зворотньо <g/> .
doc#0 Кажуть французи <g/> : Du superbe au ridicule il n'y a qu'un pas ( <g/> від високого до смішного — крок <g/> ) <g/> .
doc#1 Новий період розпочинається не « <g/> Москалевою криницею <g/> » <g/> , а « <g/> Неофітами <g/> » <g/> , котрі датуються груднем 1857 р. </p><p> З другого боку <g/> , відчувається чітка межа між творами <g/> , що їх писано до 1860 р. <g/> , й створеними від січня 1860 р. до лютого 1861 р. - останнього року життя поета <g/> .
doc#1 Глава XIV <g/> » <g/> ) </p><p> Усе в цьому уривку є характерним — і ототожнення помсти із справедливістю <g/> , відмова від правосуддя в ім'я самосуду юрби <g/> , і апотеоза жорстокости <g/> , сліпого й кривавого бунту <g/> , і видіння раю <g/> , який настане після тріюмфу народної помсти <g/> .
doc#1 Ціла поема побудована на контрастах <g/> , на неодноразових <g/> , частих і навмисних відступах від логіки <g/> , на патологічному роз'ятрюванні власного й чужих страждань <g/> , на мрії про довічне звільнення себе й усіх інших від цього страждання <g/> . </p>
doc#1 Ціла поема побудована на контрастах <g/> , на неодноразових <g/> , частих і навмисних відступах від логіки <g/> , на патологічному роз'ятрюванні власного й чужих страждань <g/> , на мрії про довічне звільнення себе й усіх інших від цього страждання <g/> . </p>
doc#1 Будову фрази можна було б назвати риторичною <g/> , насиченою анафорами й епістрофами <g/> , просьбами й прокльонами <g/> , якби сам риторичний рядок не переривався « <g/> відскоками <g/> » й відходами від тієї ж риторичної структури <g/> .
doc#1 А однак <g/> , поема побудована на контрастах в усьому - починаючи від словника й кінчаючи віршованим рядком <g/> , що розривається переносами <g/> ; вона побудована на тому <g/> , що М. Драгоманів назвав перемішуванням Біблії з петербуржчиною <g/> .
doc#1 Неважко помітити <g/> , наскільки варіянт <g/> , датований 14-м вересня <g/> , лаконічніший <g/> , ніж варіянт від 4-го червня <g/> .
doc#1 Більше того <g/> , кожен ряд рухається від часткового ( <g/> Архімед і Ґалілей — самотні шукачі правди <g/> , з одного боку <g/> ; ситі церковники <g/> , з іншого <g/> ) до максимально узагальненого в кінці <g/> : « <g/> люди <g/> » загалом протиставляються ворогові загалом <g/> . </p>
doc#1 Отже <g/> , бачимо перше відхилення від стилю народніх пісень ( <g/> у межах самого цього стилю <g/> ) <g/> , хоча воно й незначне <g/> . </p>
doc#1 Багатопляновість і відхід від фотографічного відтворення дійсности <g/> , перехід об'єктивного в суб'єктивне і навпаки — ось основні характерні риси вживання фолкльору Т. Шевченком у I860 р. </p><p> Я не аналізуватиму вірш « <g/> Тече вода з-під явора <g/> » <g/> .
doc#1 В основі його композиції — те ж саме надання народньопісенним образам та засобам інших значень <g/> , хоча тут зміщення досягається не переходом від пляну « <g/> дійсности <g/> » до пляну порівнянь <g/> , а паралелізмом трьох образів <g/> , здавалося б <g/> , зовсім не пов'язаних між собою <g/> , — калини та явора <g/> , качки з каченятами <g/> , дівчини <g/> , що <g/> , досі не заручена <g/> , гуляє у садку <g/> .
doc#1 Поетика фолкльору співзвучна новому відчуттю поета <g/> , переходу його від екс- пансивности до посилення внутрішньої напруги <g/> , до самоаналізи <g/> , до пошуку суттєвого в минущому <g/> , перехідному <g/> . </p>
doc#1 Якщо говорити про стилістику <g/> , то в цій трагічно спокійній ідилії Т. Шевченко « <g/> перестрибує <g/> » від одного до іншого <g/> : тут і буденний діялог <g/> , і гумористичні елементи </p><p> майже в дусі І. Котляревського <g/> , й уступи в дусі народніх пісень — звичайно <g/> , знову ж таки персоналізовані і скомпоновані за схемою багатопляновости <g/> , коли <g/> , наприклад <g/> , образ України водночас виступає як образ потойбічного Раю <g/> . </p>
doc#1 І всюди цей процес перегляду і переосмислення ішов в одному й тому ж напрямку <g/> : відмова від зовнішнього ефекту <g/> , зосередження дії на внутрішньому світі й духовних цінностях людини <g/> ; особливе відчуття вселенської злагоди <g/> , душевна рівновага <g/> , злиття зі Всесвітом в ідеальній гармонії <g/> . </p>
doc#1 <p> У попередні роки — після повернення із заслання поет <g/> , хмільний від бунтарських <g/> , месницьких ідей <g/> , закликав усіх і кожного до сліпого і неминучого повстання <g/> : </p><p> А щоб збудить </p><p> Хиренну волю <g/> , треба миром <g/> , </p><p> Громадою обух сталить <g/> , </p><p> Та добре вигострить сокиру – </p><p> Та й заходиться вже будить <g/> . </p>
doc#1 У версії від 25 травня він просить Господа <g/> : </p><p> Царів <g/> , кривавих шинкарів </p><p> У пута кутії окуй <g/> , </p><p> В склепу глибокім замуруй <g/> . </p>