Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#98 Голосне тріюмфальне мекання задьористо лунає на всі околиці й закапелки від Сяну до Дону <g/> .
doc#98 Може <g/> , ми навіть знали <g/> , потай від самих себе <g/> , який коефіцієнт порядности характеризував даного співчлена громади homo sapiens <g/> .
doc#98 Цей есей наскрізь суб'єктивний від початку до кінця <g/> , і нікого <g/> , крім автора <g/> , ні до чого не зобов'язує <g/> .
doc#98 ШЕРЕХА </p><p> Високоповажаний Юрію Володимировичу <g/> ! </p><p> Пробачте <g/> , що пишу цього <g/> , хай і коротенького листа від руки ( <g/> вже <g/> , як бачите <g/> , не зовсім твердої <g/> ) <g/> , бо оказія до
doc#99 Але <g/> , може <g/> , можна уявити собі антологію українських ієреміяд від Івана Вишенського <g/> , Шевченка <g/> , Куліша й Лесі Українки до наших днів <g/> , щоб роздавати її молодим поетам <g/> , наприклад <g/> , від Спілки письменників <g/> , щоб вони замислилися про продукти своїх друкарських машинок <g/> .
doc#99 Але <g/> , може <g/> , можна уявити собі антологію українських ієреміяд від Івана Вишенського <g/> , Шевченка <g/> , Куліша й Лесі Українки до наших днів <g/> , щоб роздавати її молодим поетам <g/> , наприклад <g/> , від Спілки письменників <g/> , щоб вони замислилися про продукти своїх друкарських машинок <g/> .
doc#99 вони замислилися про продукти своїх друкарських машинок <g/> . І про прадідів великих <g/> . </p><p> Але повернімось від проблем подорожей у нікуди <g/> , вибоїстих трас <g/> , сенсу життя <g/> , песимізму й ремства до
doc#99 Нівроку <g/> , назви частин не кажуть багато про суть кожної її відмінносте від частини-напарника <g/> .
doc#99 Пам'ятаємо <g/> , поділ поетичних збірок на дві частини <g/> , як добре відомо <g/> , був обов'язковий за всіх вождівських періодів — перша частина про або для вождя <g/> , друга від чистого серця <g/> .
doc#99 Колись я писав про еволюцію теми прощання в українській поезії від Левка Боровиковського й Олени Пчілки до Юрія Тарнавського ( <g/> « <g/> Третя сторожа <g/> » <g/> , моя <g/> , 1993 <g/> ) <g/> .
doc#99 ( <g/> Першою була « <g/> Диригент останньої свічки <g/> » <g/> , 1990. <g/> ) Подиву гідну легкість переходу в тій самій поезії від римованого вірша до неримованого <g/> , говірного і навпаки <g/> , як кольоровий фільм виливається в чорно-білий і навпаки в фільмах <g/> , приміром <g/> , Едґара Райца <g/> .
doc#99 Мабуть <g/> , свого часу таким революційним актом розсування від загального ( <g/> приміром <g/> , у житіях святих <g/> ) до індивідуального був плач Ярославни на мурах Путивля в « <g/> Слові о полку Ігоревім <g/> » <g/> , а потім інвективиплачі « <g/> Треносу <g/> » Мелетія Смотрицького <g/> .
doc#99 ) І робиться це без пози і без вульгарности <g/> , навіть із певною делікатністю <g/> , іцо чимсь нагадує іноді навіть Миколу Зерова з його вмінням закувати свої зойки в залізні рамки поетичної дисципліни ( <g/> поза тим поета <g/> , далекого від Забужко <g/> ) <g/> , навіть без « <g/> нецензурних <g/> » слів <g/> , як просто дихається чи сниться <g/> . </p>
doc#99 Не ухиляймося від правди <g/> , безкровних революцій таки не буває <g/> , про це тут уже сказано <g/> , і варт повторити <g/> : коли не ллється кров на барикадах <g/> , кривавляться людські душі <g/> . </p>
doc#100 А ще більше <g/> , і боронь Боже <g/> , боюся <g/> , щоб не вийшло перемальовування фасаду від « <g/> осяйних верховин комуністичного майбутнього <g/> » на те саме <g/> , тільки « <g/> незалежної України <g/> » <g/> .
doc#100 А модернізм у нас був на початку століття нинішнього <g/> , він мав свої відмінності від центральноєвропейського <g/> , але саме ним і зацікавилися в інших країнах <g/> : Стефаник і Коцюбинський перекладалися тоді в Европі <g/> .
doc#100 би помітним явищем для світу <g/> , коли б не пригнобили його « <g/> соцреалізмом <g/> » уже від початків радянського періоду <g/> . І те <g/> , що випорснуло на еміграцію <g/> , першу й другу
doc#101 Ю. Шевельов поки що не належить <g/> , та ми знайшли інший спосіб зустрітися з ним на сторінках « <g/> Буковинського журналу <g/> » <g/> , запросивши до інтерв'ю. Дістати згоду від нашого гостя виявилося неважко <g/> , бо саме живе спілкування <g/> , взаємне обговорення проблем української культури <g/> , пізнання її різних природних куточків були головним мотивом подорожі Ю. Шевельова <g/> , який і в таких поважних літах залишається дотепним <g/> , іронічним і водночас доброзичливим співрозмовником <g/> , допитливим і невтомним мандрівником <g/> , уважним до найменших деталей відвідувачем архітектурних пам'яток <g/> .
doc#101 Успіхи в цьому напрямі залежать від того <g/> , якого рівня ця література за світовими стандартами <g/> .
doc#101 церква в Лужанах <g/> , що збереглася від XV століття <g/> … </p>