This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 | Так <g/> , за друком « <g/> Гасла <g/> » в Чернівцях наглядали галичани В. Сімович і Л. Когут4. Та і взагалі <g/> , революційна колонія з Великої України не жила в Галичині замкненим життям <g/> , зв'язки з галичанами були широкі й різнобічні — від співробітництва в галицькій пресі <g/> , — наприклад <g/> , орган галицької УСДП « <g/> Воля <g/> » мав спеціяльний постійний відділ « <g/> Темне царство <g/> » <g/> , де друкувалися матеріяли про Велику Україну і де співробітничала Леся Українка <g/> , Сергій Бердяев та інші кияни-марксисти 5— і до особистої участи в заходах галицьких революційних партій <g/> . |
doc#60 | Зрештою <g/> , якщо в мові є більше слів — від цього великої шкоди нема <g/> . |
doc#76 | Ця була в принципі спільноруська — від слова Русь <g/> , не від слова Росія <g/> . |
doc#63 | Давнезна традиція народньої української символіки <g/> , синтеза старовічних українських стилів — від церковно-біблійного через епічно-думовий до лірично- пісенного зазвучала в Барки по-новому не тільки тому <g/> , що це синтеза <g/> . |
doc#72 | <p> Всупереч заяві редакції кожен <g/> , хто користуватиметься словником <g/> , відразу помітить <g/> , що поряд матеріялу з літературних творів — від Котляревського починаючи — включено численні етнографічні записи з Східної й Центральної України <g/> , тобто виразно продовжено традицію народницької лексикології <g/> , а передусім Грінченкового словника 1909 р. Таким чином Академічний словник шукає компромісу між народницьким напрямом з його орієнтацією на мову села і новою течією <g/> , яка враховує також мову інтелігенції і допомагає її формувати <g/> . |
doc#81 | А з другого боку <g/> , на південь <g/> , Університетська вулиця вливалася в Павлівський майдан <g/> , парадну частину торговельного Харкова <g/> , за яким уже йшла Рибна вулиця <g/> , повна складів найрізноманітніших товарів — від фарб до сушеної риби <g/> , кожний із своїм специфічним запахом <g/> . |
doc#72 | Ось як змальовує авторка враження своїх героїв — молодих революціонерів з підросійської України — від мітингу у Львові <g/> : “ <g/> Тут <g/> , серед сеї блискучої юрби <g/> , в залі <g/> , залитій світлом — він чує мову своїх степів <g/> , своїх ланів <g/> , мову <g/> , якою говорять ті брати його <g/> , що живуть в тісних халупках без світу й повітря <g/> . |
doc#38 | По-перше <g/> , нам показують історію літературних організацій на Україні — від перших пореволюційних альманахів до ідилічного злиття всіх письменників під партійним диктатом у спілці радянських письменників <g/> . |
doc#28 | За « <g/> символізму <g/> » ці переліки фігурували в Филиповича з знаком мінус — і ми мали таємничо-зловісний кольорит <g/> ; тепер перед ними поставлено плюс — і поезія Филиповича без відчутних глибоких струсів перекотилася на добре бутований шлях неоклясицизму <g/> , з його сприйняттям усього — від кузки до людини <g/> , від шумовиння морського до граніту скель — все це для нього однаково прийнятне <g/> , бо — зрештою — однаково байдуже <g/> . |
doc#7 | Мені здавалася б відповідною для нього назва флюктуаціонізму — від французького слова fluctuer <g/> , що значить приблизно мінитися <g/> , переливатися <g/> , брижитися <g/> . |
doc#84 | І фіни мріють про велику Фінляндію — від Балтики поза Урал <g/> , про відродження і влучення в свою орбіту карелів <g/> , комі <g/> , мордви і всіх тих галузок фінського племени <g/> , яких розвиток штучно спинила Москва <g/> . |
doc#9 | <p> Крім кіл передової і більш-менш демократичної інтелігенції — від М. Коцюбинського й Лесі Українки до рядового студента чи навіть гімназиста з революційними настроями <g/> , — носіями галицьких мовних впливів у ці роки робиться й дехто з представників новоутворюваної тоді української міської буржуазії <g/> . |
doc#84 | шле <g/> , </p><p> Йому нарешті жінка ти будеш вже <g/> . </p><p> Це все і багато іншого — від нашого ще недавнього селюцтва <g/> , від культурництва <g/> , від бажання скидатися на панів ( <g/> Микола |
doc#40 | Одні з цих відтінків залежать від тембру людського голосу <g/> , від темпу вимови <g/> , інші — від впливу сумежних звуків тощо <g/> . |
doc#24 | <p> А можна зробити і спробу побачити в цих п ятьох абзацах накреслення цілої схеми світової історії — від суворої античности ( <g/> І <g/> ) і середньовіччя ( <g/> II <g/> ) через революції XVIII-XX сторіччя ( <g/> III <g/> ) <g/> , через сувору здисциплінованість диктатури ( <g/> IV <g/> ) до соціялізму майбутнього ( <g/> V <g/> ) <g/> . |
doc#6 | У побутових картинах глядач іде від фотографічної реальности або натуралізму до ідеї <g/> , в картинах з “ <g/> посланням <g/> ” — від ідеї до фотографічно-натуралістичної реальности чи то пак речевости <g/> . |
doc#10 | Шукавши українського “ <g/> духу <g/> ” в українській мові <g/> , вона не планує все таки очистити її від усього чужого <g/> , а тільки “ <g/> від деяких невластивих <g/> … |
doc#25 | 19-20 <g/> ) “ <g/> загальну організацію ( <g/> статику <g/> ) говірки <g/> ” від її “ <g/> функціонування ( <g/> динаміки <g/> ) ” ( <g/> 4 <g/> , 349 <g/> ) <g/> . |
doc#72 | А мова мусіла бути “ <g/> очищена <g/> ” від “ <g/> націоналістичних перекручень <g/> ” Хвилі й Кагановича <g/> . |
doc#84 | від самих себе <g/> . </p> |