Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#41 Єдність забезпечена передусім тим <g/> , що в усіх епізодах перед нами — сюжет анекдоти <g/> : в зустрічі з дитиною <g/> , в зустрічі з жінкою <g/> , від кохання якої наш герой утік <g/> , і в зустрічі з жінкою <g/> , від кохання якої йому втекти не пощастило <g/> . </p>
doc#31 Не називаючи <g/> , правда <g/> , Хвильового на ім'я <g/> , « <g/> Тези <g/> » пишуть <g/> : « <g/> Кинуті в пресі гасла орієнтації на Европу <g/> , " <g/> Геть від Москви <g/> " і т. ін <g/> .
doc#9 Тоді від Громади побували в Галичині Арабажин <g/> , Доброграєва <g/> , Мельниківна ( <g/> 1895 <g/> ) <g/> , В. Самійленко ( <g/> 1888 <g/> ) <g/> , Деґени <g/> , Б. Кістяківський ( <g/> 1889 <g/> ) <g/> .
doc#40 : « <g/> A крик <g/> , а гомін від того народу <g/> , батечки <g/> !
doc#81 Протягом часу від вересня 1939 до літа 1940 року багато моїх земляків-харків'ян уже побували « <g/> на Західній <g/> » або й оселилися там <g/> .
doc#63 <p> Провідний напрям нашого сьогоднішнього літературного руху визначається двома складниками <g/> , двома дороговказами <g/> : </p><p> а <g/> ) від загальнолюдського — до національного <g/> .
doc#13 Вони є — різнотипні й незвичайні в українській поезії <g/> : то металічні <g/> , то танцюристі хореї <g/> , черговані з ямбами <g/> , часом чисто шевченківського типу ( <g/> « <g/> Не чути гомону людського <g/> » <g/> ) <g/> , — адже від « <g/> Гайдамаків <g/> » іде в Шевченка лінія байронічних поем <g/> .
doc#40 , пісня <g/> , кізці ( <g/> давальний однини від кізка <g/> ) <g/> , цвіт <g/> , дзвін <g/> , панський <g/> , рибалці ( <g/> вимовляється <g/> : п'іс'н'а <g/> , к'із'ц'і <g/> , ц'в'іт <g/> , дз'в'ін <g/> , пан'с'кией <g/> , риебал'ц'і <g/> ) <g/> .
doc#76 Після поразки Смаль-Стоцького погляд на двоступеневий розвиток східнослов'янських мов <g/> : праслов'янська мова — давньоруська — українська ( <g/> поруч білоруської й російської <g/> ) — запанував беззаперечно <g/> , а від 1930-х років у СРСР став офіційно обов'язковою догмою <g/> .
doc#40 Це все — щаблі поступової формалізації звороту <g/> : від виразного наказового способу через наказовий спосіб <g/> , виражений дієсловом формального значення — до цілковитого усунення наказового способу <g/> ; така формалізація можлива тут через те <g/> , що наказовий спосіб тут виступає <g/> , власне <g/> , як показник емоційности <g/> , а таким показником легко може бути й вигук <g/> .
doc#47 А тут ще опали хвороби <g/> , спершу шлунка <g/> , з кількома важкими операціями <g/> , мало не повне оглухнення <g/> , нарешті <g/> , рак легенів <g/> , від якого Лятуринська й померла <g/> , відмовлявшися від лікування й навіть від знеболювання <g/> . </p>
doc#24 Виринає тут образ нестримного життєлюбця Коля Брюньйона — щоб ще раз підкреслити відмінність від нього — відмінність людини ери техніки і організації суспільного життя <g/> .
doc#40 В цій ролі виступає звичайно звук зовсім іншого способу творення — гортанне г. Цей звук твориться в горлі дрижанням голосниць ( <g/> язик при цьому перебуває в такому становищі <g/> , як при вимові а <g/> ) <g/> , відрізняючися від вимови голосних тільки тим <g/> , що при вимові г постає не змикання <g/> , а щілина між голосовими зв'язками <g/> , а прохід для повітря між хрящами звужений <g/> .
doc#1 І всюди цей процес перегляду і переосмислення ішов в одному й тому ж напрямку <g/> : відмова від зовнішнього ефекту <g/> , зосередження дії на внутрішньому світі й духовних цінностях людини <g/> ; особливе відчуття вселенської злагоди <g/> , душевна рівновага <g/> , злиття зі Всесвітом в ідеальній гармонії <g/> . </p>
doc#40 Підрядні речення завжди відокремлені від головного комами <g/> ; інтонаційно вони здебільшого теж відокремлені <g/> .
doc#34 Навіть нібито активне тікання Нерадькове від небезпеки відбувається радше інерцією <g/> , — як штовхнув його тікати Скакун <g/> , так він і далі тікає <g/> , якось механічно <g/> , як куля <g/> , пущена по похилій площині <g/> , котиться далі й далі <g/> .
doc#37 Тоді вона драстично різнилася від метрополії тим <g/> , що Нюрнберг стояв — чи лежав — у руїнах <g/> , а Фюрт був фактично неторкнений війною й бомбами <g/> .
doc#79 У закінченні п'єси тема чисто людського Дон Кіхота підноситься ще на один ступінь і стає темою релігійною <g/> , темою проповіданого <g/> , але ніколи не здійсненого на землі християнства <g/> , якісь нитки ведуть від трагікомічного маломістечкового листоноші до Христа <g/> : « <g/> І плювали <g/> , і били його по ланитах <g/> .
doc#72 Перша окупація тривала від січня до березня-квітня 1918 року <g/> ; друга — від січня до серпня 1919 <g/> ; третя — з грудня 1919 р. ( <g/> а в деяких районах на півдні України з лютого 1920 <g/> ) — до початку політики українізації <g/> , що її Рада Народних Комісарів ( <g/> Раднарком <g/> ) формально проголосила 23 липня 1923 р. <g/> , а фактично почала впроваджувати з квітня 1925 р. Отже <g/> , тут буде мова про роки 1918-1924 за винятком періодів часу <g/> , коли радянське військо було змушене покинути Україну <g/> .
doc#47 А тут ще опали хвороби <g/> , спершу шлунка <g/> , з кількома важкими операціями <g/> , мало не повне оглухнення <g/> , нарешті <g/> , рак легенів <g/> , від якого Лятуринська й померла <g/> , відмовлявшися від лікування й навіть від знеболювання <g/> . </p>