Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Усе є брехня <g/> , починаючи від неї самої і кінчаючи червоним волоссям принцеси <g/> » ( <g/> Винн <g/> .
doc#10 Справді <g/> , і темою <g/> , і методою ( <g/> 15 <g/> ) ґрунтовно різниться від пізніших праць Ганцова і має характер праці сумлінної <g/> , але мало самостійної <g/> .
doc#61 Кожна особа ніби веде свою власну мелодію <g/> , але ці мелодії зустрічаються <g/> , одна на одну впливають <g/> , від стиків дещо змінюються <g/> , то посилюються <g/> , то взаємно заперечуються <g/> , то потужніють <g/> , то трагічно заломлюються <g/> .
doc#81 У гімназії була церква <g/> , служкою був там Вася Кудінцев <g/> , син найпопулярнішого в Харкові хірурга й професора медичного факультету <g/> , який геть пізніше оперував мою матір <g/> , рятуючи її від саркоми <g/> .
doc#24 <p> Визнання великої ваги біологічно-іраціональних первнів у людині <g/> , яке вже само відмежовує матеріялізм « <g/> Вертепу <g/> » від марксизму <g/> , ще виразніше підкреслене в наступному « <g/> Ляльковому дійстві <g/> , або повстанні крови <g/> » <g/> .
doc#40 З другого боку <g/> , одначе <g/> , побутова лексика далека від узагальнень <g/> , від абстрагування і тому не може правити за засіб вищого мислення <g/> .
doc#40 « <g/> Я побачив хату <g/> » чи « <g/> Я побачив хати <g/> » — ці два речення мають тотожні синтаксичні зв'язки <g/> , число ставиться залежно від значення <g/> , не опосереднюючися будовою речення <g/> .
doc#40 Слідом від них лишилося <g/> , власне <g/> , кілька прикметників з наростками -ом ( <g/> ий <g/> ) <g/> , -им ( <g/> ий <g/> ) <g/> , як от відомий <g/> , знайомий <g/> , рухомий ( <g/> тільки в виразі рухоме майно <g/> ) <g/> , питомий <g/> , видимий <g/> , одержимий <g/> …
doc#27 <p> Лишається хіба додати <g/> , хцо обставини особистого життя Куліша від дитинства в домі батька — сільського господаря радше селянського <g/> , ніж поміщицького типу — до смерти на занедбаному злиденному хуторі <g/> , були якнайменше буржуазні <g/> , хоч як би ми хотіли розтягати це поняття <g/> . </p>
doc#40 відбувається той самий процес відокремлення показника емоції і наказовости від показника реального значення дії <g/> : емоція і нахазовість зосереджуються в частках <g/> , вигуках <g/> , допоміжних дієсловах ( <g/> хай <g/> , нехай <g/> , ну <g/> , давай <g/> , бери <g/> ) <g/> , а саме дієслово ставиться в формі <g/> , що не має наказового характеру <g/> .
doc#97 що звернути увагу <g/> , кількома риторичними засобами-повтореннями — повторення того самого слова — подвоєння слова від запитання до тут-таки даної відповіді <g/> , виділення важливого друкарським підкресленням <g/> . Наче автор увесь час
doc#40 Але порядок слів <g/> : залежні від присудка слова + присудок + підмет — цілком добрий <g/> , наприклад <g/> , у реченні <g/> : « <g/> Під час якогось процесу ( <g/> перший залежний від присудка член речення <g/> ) до нього ( <g/> другий залежний від присудка член речення <g/> ) підійшов ( <g/> присудок <g/> ) Володимир Короленко <g/> , один з наймодніших московських письменників того часу ( <g/> підмет і залежні від нього слова <g/> ) » ( <g/> Тел <g/> .
doc#71 Роль Шевченка <g/> , одначе <g/> , відрізнялася від ролі Костянтина <g/> .
doc#40 Вони звичайно не творять іменників <g/> , а просто переносяться з тієї дієслівної або ( <g/> рідше <g/> ) прикметникової основи <g/> , від якої витворена даний іменник <g/> , наприклад <g/> : вибір — бо вибирати <g/> , проріст — бо проростати <g/> , Середземномор'я — бо середземноморський тощо <g/> .
doc#2 Перше враження від цілости — ріжучий антиестетичний дисонанс <g/> .
doc#71 Псалом ХІ говорить лише про порятунок побожних від ворогів <g/> : “ <g/> Задля горя нужденних і зідхань бідних ось я встану <g/> , – каже Господь <g/> , – я дам спасіння тому <g/> , хто його прагне <g/> ” <g/> . </p>
doc#81 Вступом були враження <g/> , що я чув від Булаховського в Харкові <g/> .
doc#81 Після цілоденної їзди в гарячому від літнього сонця вагоні ( <g/> коли ми <g/> , між іншим <g/> , побачили перед заходом сонця з вікна вагона мою « <g/> рідну <g/> » Амвросіївку <g/> ) нас непереможно хилило до сну <g/> , так почували себе й наші випадкові супутники в тому ж відділі вагона <g/> .
doc#27 Ні вблагати <g/> , ні купити <g/> , хіба тільки по пиці бити <g/> , як і допевнявся свого від наших козаків цар Петро <g/> » ( <g/> до Карачевської-Вовківни <g/> , 1892 <g/> ) <g/> .
doc#83 Але Петро справді виграв бій на культурному фронті тим <g/> , що він відгородив Україну від Заходу <g/> .