Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 Згодом це привело їх до « <g/> націоналістичних збочень <g/> » <g/> , вело « <g/> від ухилу у прірву <g/> » й закінчилося арештом <g/> .
doc#21 До того ж <g/> , у загальних рисах <g/> , це було становище літератури на захід від Збруча <g/> , і перед війною <g/> , отже <g/> , до такого становища вже звикли <g/> .
doc#22 Еміґрація — один з виявів цього <g/> , але до кількости еміґрантів треба додати ще мільйони втікачів усередині країн <g/> , втікачів від воєнних дій <g/> , від голоду і холоду <g/> , від бездомности й непривітности <g/> . </p>
doc#23 <p> У першій половині XIX сторіччя українська література не мала своєї періодики <g/> , ані видавництв <g/> , і нові твори друковано головне по альманахах <g/> , що час від часу видавалися то там <g/> , то сям <g/> .
doc#24 <p> Він даний уже у вступному « <g/> Слові перед завісою <g/> » <g/> , даний як незмірне багатство ліній <g/> , фарб і структур <g/> , як зміст величезного багатства вмістів — від зеленого кольору цілини <g/> , через розбризк сірих плямок буденщини і чорну лінеарність напружених працею жил до свого апогею <g/> , до червоного кольору <g/> , « <g/> що так владно панує на нашому пано <g/> » <g/> , що викликає найбільшу екстазу автора і вже з себе виділяє все багатство додаткових тонів — смарагдових <g/> , фіялково-білих <g/> , аквамаринних <g/> , сріблястих і сили інших <g/> .
doc#25 Відривала його від науки й потреба час від часу публіцистичних виступів <g/> .
doc#26 А це сьогодні робить ідеальну дату 150-річчя <g/> , круглішої від якої трудно собі навіть бажати <g/> .
doc#27 Від Котляревського українських листів не збереглося ( <g/> правда <g/> , не збереглося від нього суго приватного листування взагалі <g/> .
doc#28 Нарешті <g/> , певні оцінки тогочасних письменників <g/> , творів і напрямів прийшли до нас від монопольної тоді совєтської критики і великою мірою зберігаються за традицією – просто чи з поверненням на 180 градусів – хоч і не відповідають дійсності <g/> .
doc#29 Не скажу <g/> , що від пелюшок <g/> , але <g/> , поза всяким сумнівом <g/> , з тих днів <g/> , коли голос мій ще не заломився на справді чоловічий і голярських причандалів у моєму побуті ще не було <g/> . </p>
doc#30 Якщо літературознавчі <g/> , то я думаю <g/> , що літератури він не розумів <g/> , про що я раз і написав ( <g/> надрЮкував малий опусець <g/> ) 6. А якщо ХОДИТЬ О спогади <g/> , то я знав Чижевського тільки в його старечі роки <g/> , коли він був безмежно стомлений від людської глупоти <g/> , помноженої даного континенту стереотипами і всяку розмову автоматично й без відволікання переводив на тему своїх котиків ( <g/> чи котика <g/> , вже не пригадую <g/> ) <g/> .
doc#31 Від російської літератури <g/> , від її стилів українська поезія мусить якомога швидше тікати <g/> » <g/> , « <g/> Наша орієнтація — на західноевропейське мистецтво <g/> » <g/> , « <g/> Москва сьогодні є центр всесоюзного міщанства <g/> » <g/> , « <g/> Майбутнє за моєю молодою нацією і за моєю молодою клясою <g/> » <g/> , « <g/> За відважних і вольових людей <g/> » — ці чіпкі гасла відомі кожному <g/> .
doc#32 Своєю вольовістю він різнився від своїх людей <g/> , які були більшою чи меншою мірою вражені пер-ґюнтівським комплексом — обійди по кривій <g/> ; збережи святий вогник <g/> , — але в душі <g/> . </p>
doc#33 <p> Тоді <g/> , щоб сяк-так урятувати роман Підмогильного від фарисеїв <g/> , утворюються комісії <g/> , що шукають у романі патріотизму <g/> , націоналізму <g/> , ствердження ваги українізації й завоювання русифікованого міста українським селом <g/> .
doc#34 Ю. Ш. <g/> ] гарячі сльози від почуття безсилля і безмежного горя <g/> .
doc#35 Саме ці міркування <g/> , — а не тільки дата 250-річчя з дня смерти ( <g/> З вересня 1693 <g/> ) і не тільки культ могил — спонукають нас тепер кинути хоч тоненький жмут світла на добре відому ім'ям <g/> , але мало знану своїми писаннями постать Лазаря Барановича <g/> , постать людини тієї переломової доби <g/> , що йшла від героїзму хоругов козацької революції до цинових ґудзиків царського служаки <g/> .
doc#36 Своє опрощение Ґе здійснював не тільки незалежно від Толстого <g/> , а й зайшов у ньому далі <g/> , ніж письменник у ті роки <g/> . </p>
doc#37 Тоді вона драстично різнилася від метрополії тим <g/> , що Нюрнберг стояв — чи лежав — у руїнах <g/> , а Фюрт був фактично неторкнений війною й бомбами <g/> .
doc#38 <p> </doc> </p><p> 1. ПРО ЛІТЕРАТУРУ БЕЗ ПОЛІТИКИ </p><p> Прекрасно видана Українською Вільною Академією Наук у США « <g/> Історія української літератури від початків до доби реалізму <g/> » Дмитра Чижевського ( <g/> Нью-Йорк <g/> , 1956 <g/> ) багато в чому і для багатьох буде несподіванкою і ударом <g/> . </p>
doc#39 Що раз сталося <g/> , — триває вічно <g/> : дзвони в соняшному тумані ще чують звуки <g/> , вирвані з них дзвонарями минулої неділі <g/> , і котяться ті звуки притишеним гудінням від черкаського села аж до далеких морських берегів <g/> .