Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#17 Справа не в « <g/> большевицьких книжках <g/> » <g/> , яких нібито начитався Малахій <g/> , – це членам його родини всі книжки видаються большевицькими <g/> ; недурно ж Малахій цитує не так Леніна <g/> , як <g/> …
doc#40 : « <g/> Ha ціле місто у міщан не було такої чистої <g/> , просторої світлиці з кімнатою <g/> , великих нових образів на всі стіни <g/> , картин на папері <g/> , міцних дубових столів <g/> , добрящих лавок <g/> » ( <g/> Неч <g/> .
doc#81 Перед очима проходили всі його стадії <g/> .
doc#10 Як і майже всі культурні заходи <g/> , пороблені в ті бурхливі роки <g/> , він лишився недовершеним <g/> : вийшли томи І ( <g/> А— Ж <g/> ) <g/> , II ( <g/> 3—Н <g/> , у трьох випусках <g/> ) і III ( <g/> О—Л <g/> , у двох випусках <g/> ) <g/> .
doc#77 Всі стоять пліч-о-пліч <g/> , всі вітаються <g/> , посміхаються <g/> , чекають <g/> .
doc#72 <p> Посталі в розмаху революції <g/> , всі періодичні видання впали жертвою реакції <g/> , що наступила відразу по маніфесті 17 жовтня і стала особливо даватися взнаки після розпуску 72-денної Першої Думи 21 липня 1906 р. <g/> , а в ще більшій мірі <g/> , коли 15 червня 1907 р. розігнано 102-денну Другу думу <g/> , а 16-ого оголошено новий виборчий закон <g/> , який забезпечував проурядову більшість у наступних Думах ( <g/> Третя Дума проіснувала належні п'ять років <g/> : з 14 листопада 1907 р. до 22 червня 1912 р. <g/> ) <g/> .
doc#81 Ми всі мерзли й голодували <g/> , ми всі були на краю смерти <g/> .
doc#40 Відповідно до цього всі вони відміняються в родах <g/> , числах і відмінках <g/> , хоч число в них — явище чисто формального характеру <g/> , бо значенням вони ( <g/> крім останньої підгрупи <g/> ) завжди множинні ( <g/> Й. Бавдіш <g/> ) <g/> .
doc#27 У цій <g/> , сказати б <g/> , марксистській avant la lettre повісті є вже всі елементи пізнішої негативної оцінки козацтва <g/> .
doc#50 У справжні ляйтмотиви розгорнуться образи хуги-заметілі <g/> , що влітає безборонно в безшибні хати <g/> , образ журавля над колодязем <g/> , цього сторожа старого українського села <g/> , який спершу перестає скрипіти <g/> , « <g/> узнавши <g/> , що і в Господа закони на небі без жаднісінької коми <g/> » ( <g/> 28 <g/> ) <g/> , себто можуть бути перетлумачені злом на всі лади <g/> ; що в години смерти села скажено вихає бадією ( <g/> 264 <g/> ) <g/> ; і нарешті стає шибеницею для селян <g/> , що не схотіли прийняти закон Москви ( <g/> 363 <g/> ) <g/> .
doc#92 Посилаючися на « <g/> сильну оборону <g/> » мене на московській нараді Якобсоном і Е. ( <g/> що казав Е. <g/> , я не знаю <g/> , а щодо Якобсона <g/> , то ми вже бачили тут <g/> , що це була « <g/> оборона <g/> » <g/> , яка пропонувала Білодідові союз у діях проти мене <g/> ) <g/> , він далі формулював <g/> , що — не хоче обороняти мене перед радницями <g/> ; мої політичні погляди були нереалістичні і вели б до підриву демократії в її боротьбі проти тоталітаризму <g/> ; якщо я не здамся <g/> , він піде на публічний скандал <g/> , в якому будуть затерті всі нюанси і пануватиме брутальність <g/> . </p>
doc#41 Майже всі персонажі твору провадять щоденники <g/> .
doc#52 З другого боку <g/> , ототожнення національних змагань з активністю партії чи партій випливає з того <g/> , що не конче всі катальонці чи шотляндці — незалежники <g/> , як не конче всі українці <g/> . </p>
doc#0 На всі пори дня віталося ідеологізованим гайль Гітлер <g/> .
doc#78 ) <g/> , Солонин <g/> , Селецьких <g/> , Капністів <g/> , Бурковських <g/> , Лукашевича — і всі вони зв'язані з тією ж територією і <g/> , безперечно <g/> , коли говорили по-українськи <g/> , вживали говірки чернігівського типу <g/> .
doc#92 Як саме вони були передані і чи всі — чи безпосередньо <g/> , чи через Ґеорґієва — я не знаю <g/> .
doc#81 Вирішено викинути з « <g/> Саламандри <g/> » всіх мешканців і передати всі мешкання « <g/> главкам <g/> » <g/> , потім « <g/> трестам <g/> » <g/> .
doc#54 <p> А всі накинені настогидлі пригади про партію <g/> , про велич Росії <g/> , — вони вже й тепер розлітаються половою при простому зіставленні з фактами <g/> , що записані в історії кожної української родини <g/> .
doc#81 З пошани до мене він подарував мені свою картку <g/> , у подільській вишиваній сорочці — не постишевці <g/> , з устілкою на всі груди і стоячим коміром <g/> .
doc#81 За годину мала спуститися ніч <g/> , і всі ці слова й навіть дії мали бути затерті нею навіки <g/> .