Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Адже всі « <g/> дійові особи <g/> » <g/> , чиї образи-тіні проходять через особисте життя поетки — Юрій Липа <g/> , Ольжич <g/> , Оксана Аятуринська <g/> , Маланюк <g/> , Олена Теліга <g/> , абож зустрінені на сторінках книжок — Леонид Кисельов <g/> , Ліна Костенко <g/> , — всі вони втілення української душі <g/> , носії і часто жертви української ідеї <g/> .
doc#4 Бо і тема гармонії <g/> , і тема бунту <g/> , і тема — про яку мова буде далі — смерти — всі вони сприймаються в загальному балянсі збірки як факти й дії <g/> , настрої й пережиття на Україні або поза Україною <g/> , та мало не завжди в якомусь зв'язку з нею <g/> .
doc#4 — </p><p> ( <g/> « <g/> Жоржини <g/> » <g/> ) </p><p> віршовий рядок розбивається на нерівномірні уступи <g/> , інерція метру розсаджується спондеями <g/> , а особливо пірихіями <g/> , анакрусами й перестрибами через склад <g/> : </p><p> Та доба була неповторна <g/> , </p><p> як поезія Маланюка <g/> , </p><p> а була вона недоговорена <g/> , </p><p> наче вірш без одного рядка <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Ліричний спогад <g/> » <g/> ) </p><p> зі схемою наголосів 3 — факультативний 5/8 з можливим перестрибом на 9. </p><p> Навіть рима тут набуває індивідуального характеру — вона раз-у-раз базується на сполученні наголошеного голосного з наступним приголосним <g/> , ігноруючи всі інші сумежні звуки <g/> , а часто й межі слів <g/> , тип пам'ятаю це — пересипаються ( <g/> ай-ай <g/> ) <g/> , червень — перевернене ( <g/> ер-ер <g/> ) <g/> , величаво — Держави ( <g/> ав-ав <g/> ) <g/> , вір мені — неймовірно ( <g/> ір-ір <g/> ) <g/> , Гельм'язова — обмазана ( <g/> аз-аз <g/> ) тощо <g/> , дуже послідовно <g/> .
doc#4 <p> Звичайно <g/> , всі ці альтернативи — тільки технічний хід критика <g/> .
doc#5 Людність загине <g/> , якщо їй не пощастить сконцентрувати всі свої сили у вищих <g/> , розумових сферах діяльности <g/> » <g/> .
doc#5 І ще більше тоді <g/> , коли він дозволяє собі здати справу з марности повстання розуму <g/> , частини <g/> , проти закону всесвіту <g/> , цілого <g/> : « <g/> Наші пояснення всі нікчемні й нічого <g/> , зрештою <g/> , не пояснюють <g/> .
doc#6 І всі ці роки він уперто <g/> , гарячково малював <g/> , пройшовши через найтяжче випробування <g/> , — його власними словами <g/> , — “ <g/> вісім років відмов від мистецьких галерій <g/> ” ( <g/> 167. Тут і далі <g/> , вказівка на сторінку без дальших посилань указує на друге <g/> , скорочене видання його книжки “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” <g/> , вказівка з цифрою 1 — на перше <g/> ) <g/> .
doc#6 <p> Малим свідченням про одержимість Курилика малярством хай буде згадка про своєрідну виставку <g/> , що відбулася в галерії Аврома Айсікса в Торонто 1980 року <g/> , три роки після смерти Курилика <g/> , двадцять — після першої виставки його творів у тій таки галерії <g/> , яка репрезентувала мистця всі ці роки <g/> .
doc#6 Попри всі глузи й заперечення <g/> .
doc#6 Багато своїх картин Курилик угрунтовує топографічно <g/> , докладно зазнаючи <g/> , яка місцевість на них зображена ( <g/> фактично майже всі з торонтської серії <g/> , але далеко не тільки вони <g/> ) <g/> .
doc#6 У його “ <g/> Мисливцях у снігу <g/> ” всі дійові особи повернені спиною до глядача <g/> , у “ <g/> Побитті немовлят <g/> ” спиною до глядача повернені вершники першого пляну <g/> , ще виразніше це в “ <g/> Наверненні св <g/> .
doc#6 Павла <g/> ” ( <g/> всі три в Відні <g/> ) <g/> .
doc#6 Якось наче вона— не всі жінки Борінажу <g/> , взяті разом <g/> .
doc#6 Правда <g/> , згідно з його поглядами <g/> , кінець світу й Страшний Сул не можуть відбутися <g/> , поки не всі люди стали християнами <g/> , отже <g/> , не в час його життя <g/> , а передбачувана ним атомова катастрофа <g/> , попри все її страхіття <g/> , кінцем світу не була б. Але вибір теми страстей був <g/> , напевне <g/> , не тільки цим зумовлений <g/> . </p>
doc#7 Це не випадок <g/> , що всі переклади українських неоклясиків на чужі мови не мали жадного успіху <g/> , навіть коли це були непогані переклади ( <g/> Юрій Клен <g/> , почасти Е. Котмаєр <g/> ) <g/> .
doc#8 <p> Майже всі науковці-українознавці XIX ст <g/> .
doc#8 <p> Такий підхід позначає всі ЗО років наукової і літературної праці Петрова <g/> .
doc#9 Та <g/> , зрештою <g/> , ця робота не може ставити собі завдання простежити всі слова й елементи мови взагалі <g/> , що з'явилися в літературній мові під галицькими впливами <g/> , кожне зокрема <g/> .
doc#9 <p> Коли ми аналізуємо <g/> , наприклад <g/> , мову його поезій4 <g/> , то безпосередньо галицьких позичень знаходимо в ній надто мало <g/> , і всі вони мають цілком випадковий характер <g/> .
doc#9 Проте <g/> , зваживши на всі пороблені вже застереження <g/> , все-таки доводиться вважати П. Куліша хронологічно й посутньо першим з визначних письменників-негаличан <g/> , хто показав <g/> , що галицькі мовні елементи черпати для загальнолітературної скарбниці можна і треба <g/> .