Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 особливостей лишилось у М. Коцюбинського на все життя <g/> , хоч він завжди був ворогом діялекту в
doc#28 коники й щебече десь </p><p> жайворонок угорі <g/> . </p><p> І в сяйві все палає й мліє <g/> , </p><p> а вдалині <g/> , де небосхил </p><p> з землею
doc#66 . Все це є в драматичній поемі Лесі Українки <g/> . І все це лишилося десь на задньому пляні в
doc#6 , Мемлінґ <g/> , Рожер Фан-дер-Вайден спрямовували все на глядача <g/> , як у театральній сцені <g/> , Босх і
doc#84 » <g/> , запропоновану їй Донцовим <g/> , як прийме все <g/> , що забезпечить її від подиху живої мислі <g/> . </p><p> Так
doc#40 зворотів <g/> , прийняття того чи того порядку слів — все це залежить від мовця <g/> , все це становить собою
doc#66 з умовними носіями заперечень і силогізмів <g/> , а все таки — не зважаючи на все сказане і всупереч йому
doc#94 ідеології <g/> , навіть на псевдонім <g/> . На Заході все — комерція <g/> , на Сході все — припис і організація <g/> . </p>
doc#15 значення до другого можливий і не важкий <g/> ; адже все <g/> , що ми уявляємо <g/> , ми уявляємо як сутнє або
doc#81 Сталіна таке гасло не було зформульоване <g/> , але все було зроблене для того <g/> , щоб його запровадити на
doc#77 , що це таке ж несподіване <g/> , « <g/> як випадкове і все <g/> , що в життю буває <g/> » <g/> . Коли ми згадаємо <g/> , що у
doc#81 спокійною річкою <g/> . Зналося <g/> , звичайно <g/> , що все це — ідилія Філемона й Бавкіди <g/> , чия хатка завтра
doc#31 нема ані словечка <g/> . </p><p> Чи міг Хвильовий сказати все це інакше <g/> ? Звичайно <g/> , міг <g/> . Було б це щось на
doc#0 Н.Його цікавило щось інше <g/> . </p><p> Раніше чи пізніше <g/> , все на світі має свій кінець <g/> . Так і дружня розмова
doc#47 » <g/> . І Лятуринська запитувала <g/> : « <g/> Та й пощо це все здалося при повній деградації <g/> , при повній
doc#76 їхню нижчість <g/> . Виняток він ладен був зробити ( <g/> все ж таки ліберал <g/> ! <g/> ) хіба для фінів і поляків <g/> .
doc#88 , що їх посадили за шкільну парту <g/> , гадали <g/> , що все ще залишаються вільними <g/> . </p><p> Це були двадцяті роки
doc#87 помилка <g/> . Це дуже тонко схоплений штрих <g/> . Попри все СРСР здається йому його країною <g/> . І коли він
doc#59 включено в діялог <g/> , все пливе однією рікою <g/> . Бо все це — єдине <g/> . Бо не може бути цей діялог без
doc#69 живих людей з-під мороку совиних крил <g/> . </p><p> Не все мені в тих реабілітаціях зрозуміле <g/> . Виглядаяє