Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 , не названого в віршах <g/> , — у значущі символи <g/> , та все таки не висуває жадних претенсій ні на
doc#4 аж геть у старість <g/> , живого теплом споминів про все спільно пережите в родині й поза нею <g/> , не раз
doc#4 простигло наче <g/> </p><p> Присутність <g/> … і тільки <g/> , </p><p> а в все таки з пуантою негайно за цим <g/> : </p><p> Та коли її нема <g/> , </p><p> в
doc#4 і сіклось <g/> , </p><p> Жар на солому впав якось <g/> , </p><p> І запалало все кругом <g/> , </p><p> Горить костром тим трупам трьом <g/> . </p>
doc#4 паралеля мотивам Іова <g/> , але без його — попри все — віри в Бога <g/> . </p><p> Як глибоко комплекс Іова
doc#4 зрушений із своїх основ <g/> , його рух нестримний і все тут загрожує безсилій людині <g/> . Реалістично
doc#4 , але не менш часто слова цього не знаходимо <g/> , а все одно знаємо <g/> , що хоч краєчком <g/> , хоч кутком чи
doc#4 можу сказати <g/> , що їх не буває в інших країнах <g/> . </p><p> Це все — дитинство <g/> , а з років підліткування бачимо
doc#4 навіть питати <g/> , чи вони були <g/> : </p><p> Невжеж то все було не в яві <g/> : </p><p> і грім гармат на вулицях <g/> , </p><p> і « <g/> Слава
doc#4 , бо <g/> , кажучи словами самої поетки в тому ж вірші <g/> , все це « <g/> вічний міт в серцях мандрівних злидарів <g/> » <g/> .
doc#4 уявність цієї тематики і образности <g/> , і <g/> , якщо це все існувало в такій формі й таких барвах у минулому
doc#4 вона вже бачить себе « <g/> на стернях життя <g/> » <g/> , коли все живе вже зникло з піль <g/> , у поезії <g/> , що має
doc#4 спектакль <g/> , що відбувається над кимсь іншим <g/> . Та все таки поріг <g/> , що його треба переступити —
doc#4 вмерти не в чужій землі <g/> </p><p> ( <g/> « <g/> Батьківщина » <g/> ) </p><p> Але все це зникає остаточно десь від шістдесятих років
doc#4 ранку </p><p> і на тій іконці </p><p> покладу рум'янку <g/> … — </p><p> де все від Аятуринської <g/> : і молитва до віконця <g/> , і
doc#4 , і росяний ранок <g/> , і рум'янка на іконці <g/> , але все несподівано зміщено вставкою трьох слів у
doc#4 . </p><p> Гаразд <g/> , але якийсь чортик підсуває до неї все таки а little twist <g/> , який стає неуникненним <g/> , як
doc#5 ( <g/> Дмитро <g/> ) <g/> , мститися ( <g/> Іванчук і Безпалько <g/> ) або все пробачити ( <g/> Льова <g/> ) <g/> . Вони діють у сюжетних
doc#5 в цьому нормальному забуренні білка <g/> , і все кінчилося нормально <g/> . Пристрасті <g/> , страждання
doc#5 ваги <g/> . Але з погляду європейської літератури це все таки епігонство <g/> . « <g/> Невеличка драма <g/> » <g/> , попри