Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#66 в « <g/> На полі крови <g/> » <g/> , а потім <g/> , прийшовши додому <g/> , все таки <g/> … витягнути книжку і перечитати твір <g/> . Тоді
doc#28 – поезія Зерова <g/> , не цураючися другої <g/> , все ж має крен саме до першої <g/> . </p><p> Отже <g/> , підсумовуючи <g/> ,
doc#59 поведінка й пляни Ірина — все включено в діялог <g/> , все пливе однією рікою <g/> . Бо все це — єдине <g/> . Бо не може
doc#15 . називні речення <g/> , що означають час і місце дії <g/> , все частіше з'являються в літературі <g/> . Вони
doc#40 поля <g/> : не сій <g/> , не жни <g/> , бо нічого і жати <g/> , все витопчуть <g/> » ( <g/> Стар <g/> . -Ч. <g/> ) <g/> ; « <g/> Училась <g/> , училась і на
doc#15 , ціле пекло роботи <g/> . Все рушається <g/> , все живе <g/> , все таке принадне <g/> . </p><p> ( <g/> М. Коцюбинський <g/> ) </p><p> III </p><p> З
doc#9 свого часу І. Нечуй-Левицькийlx і М. Жученко <g/> , все одно буде неминучим <g/> . Воно може теж стати
doc#0 прізвищами <g/> , усі під щоденною загрозою <g/> , все облуда — Галицький <g/> , який зовсім не Галицький <g/> ,
doc#59 подані в русі <g/> . Все застигле <g/> , все закам'яніле <g/> , все <g/> , що вже сталось і зупинилось <g/> , — поза метою і поза
doc#59 , але ці риси теж подані в русі <g/> . Все застигле <g/> , все закам'яніле <g/> , все <g/> , що вже сталось і зупинилось <g/> ,
doc#24 . Тон навмисної буденности <g/> : « <g/> Вам <g/> , звичайно <g/> , все ясно <g/> : хтось назавжди пустився наших берегів <g/> » <g/> .
doc#21 і наближався до кращих німецьких <g/> . Звичайно <g/> , все це було танцем мошки у сонячному промені <g/> .
doc#56 дикуна з сучасного великого міста <g/> . Звісно <g/> , все це культивоване <g/> , навмисне <g/> , а значить — нова
doc#79 нема вибухів одчаю й зневаги <g/> . Коли тема згасає <g/> , все здається закінченим <g/> , розчавленим <g/> ,
doc#9 »6. </p><p> Ці недокрівні шість пунктів — це <g/> , здається <g/> , все <g/> , що можна здобути з книжки І. Нечуя-Левицького
doc#81 . Але тоді ж <g/> , від осени <g/> , а особливо зими <g/> , все яснішою ставала приреченість німецької
doc#18 , інтимного щастя <g/> . Ходи історії не змінити <g/> , все наперед визначене <g/> , борня людська безглузда й
doc#40 через її мову <g/> . В непрямій мові все це зникає <g/> , все підпорядковується загальним синтаксичним і
doc#40 , чорнобриві <g/> , та не з москалями« <g/> ; « <g/> Все йде <g/> , все минає — і краю немає <g/> » і баг <g/> . ін <g/> . </p><p> Фразеологічні
doc#0 вже не один рік тому <g/> , словник не мав колегії <g/> , все робив і за все відповідав сам Димін- ський <g/> . Без