Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 щойно <g/> : « <g/> Щойно про це подумав <g/> , як Савчук уже все зробив сам <g/> » ( <g/> А. Любченко <g/> ) <g/> . </p><p> Зрідка можна
doc#10 <g/> духу <g/> ” в українській мові <g/> , вона не планує все таки очистити її від усього чужого <g/> , а тільки “
doc#10 , що мету свого життя бачить у накопиченні все нового фактичного матеріалу <g/> . У всьому
doc#11 зовсім не на Венецію <g/> , а на оперну Мантую <g/> , але все - таки воно означає Гати - з - Пістоля і стає
doc#12 , як при наявності його <g/> , напр <g/> . <g/> : „Вже тобі все буде готове <g/> : і водиця — умитись <g/> , і
doc#14 ( <g/> духову <g/> , але і територіальна має попри все своє значення <g/> ) <g/> , вперше проблема українська
doc#15 , про яку нам ще доведеться далі сказати <g/> , все ж практично не відрізняє ні називних речень <g/> , ні
doc#15 погляду ім'я в називному відмінку <g/> , - про все це в своїй популярній книжці Сулима не говорить
doc#15 . І сам Ріс мимоволі повинен допустити <g/> , що все таки хоч колинебудь може і мовець вкласти в це
doc#15 , а вже тільки згодом у авторській мові <g/> . І все таки традиційний погляд так тяжить над
doc#15 у самому цьому усвідомленні і вивченні <g/> . </p><p> І все таки <g/> , не зважаючи на те <g/> , що всі зусилля
doc#15 нумерів фарб <g/> , зошит ролі і світло рампи - це було все <g/> . Безсонні ночі репетицій <g/> , непритомність
doc#15 слова і словосполуки називними реченнями - це все таки предикативні означення в межах основного
doc#15 кінець-кінцем він перетвориться на атрибут <g/> , а все речення - на називне <g/> , називне не лише формою <g/> , а і
doc#15 , тиск людей <g/> , ціле пекло роботи <g/> . Все рушається <g/> , все живе <g/> , все таке принадне <g/> . </p><p> ( <g/> М. Коцюбинський <g/> ) </p><p> III </p>
doc#15 речень <g/> , дещо з цього приводу доведеться все ж сказати <g/> . </p><p> Слово в силу своєї природи <g/> , залежної
doc#15 зв'язків дійсности <g/> , в них штучно приглушено все конкретне <g/> , поодиноке <g/> . Вони навіть не уявні <g/> , бо
doc#15 та концепція <g/> , яка покладена в основу статті <g/> , все ж виявляється досить помітно - і не може
doc#15 . Таж відомі вони і клясичним мовам <g/> . Нарешті все це нічого не дає для генези й історії називних
doc#16 » <g/> . Воно належить до лексикону Донцова <g/> . І все це навіть не висновки мого критика <g/> , а взято в