Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 прийти об'явлення іншого світу <g/> . Навколо мене все було стале й рутинне <g/> , мав прийти великий іспит <g/> .
doc#92 гаразд <g/> , ми будемо друзями <g/> . І справді <g/> , в розмові все було гаразд <g/> . Він буде для мене не пан професор <g/> , а
doc#92 й не ображали один одного <g/> . Але від дружности це все було далеко <g/> . Тепер Білодід наочно знав <g/> , що я
doc#93 . І це було враження <g/> , що лишилося незабутнім на все моє дальше життя <g/> . </p><p> Коли я дивлюся сьогодні на
doc#94 рукописів у таборах <g/> . </p><p> Хтось може подумати <g/> , що все це — вияв ненависти й зневаги до друкованого
doc#94 « <g/> нація <g/> » <g/> , і « <g/> простолюд <g/> » <g/> , і просто « <g/> населення <g/> » <g/> , все <g/> , що народилося на « <g/> певній території <g/> » <g/> , і <g/> ,
doc#99 « <g/> Сном <g/> » <g/> , в українській літературі починалося все ніби весело <g/> , козаки-троянці шкварили гопака <g/> ,
doc#100 яких огнях і водах провінційність <g/> , з якою я воюю все свідоме життя <g/> , але <g/> , на жаль <g/> , мало
doc#102 один одному якісь <g/> … Тепер він мене запросив <g/> , і все було дуже мило <g/> . </p><p> А потім за два роки він запросив
doc#102 : скромний хлопчисько <g/> , дуже здібний <g/> , засвоює все моментально <g/> . Писав він майже без помилок чи без