Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#61 Юрій ШЕВЕЛЬОВ</doc> </p><p> Мушу признатися <g/> : « <g/> Діти Чумацького шляху <g/> » <g/> , чотиритомова епопея Докії Гуменної <g/> , викликають у мене почуття пошани <g/> , я визнаю їхню документально- психологічну цінність <g/> , але <g/> , за винятком кількох ліричних сцен <g/> , головне в першому томі <g/> , вони не породжують тієї електричної іскри <g/> , що <g/> , перескакуючи від твору до душі читача і назад <g/> , єдина робить сприйняття мистецьким <g/> .
doc#59 Це не ідеї професора Кравчука <g/> , бо вони не відповідають його психологічній характеристиці <g/> , вони надто далекі і від його анатольфрансівського релятивізму й скептицизму <g/> , і від його всеядного цинізму <g/> .
doc#40 Цей зв'язок речень зветься паратакса ( <g/> сурядність <g/> ) <g/> , а про ці речення ми скажемо <g/> , що вони пов'язані паратактично ( <g/> сурядно <g/> ) <g/> .
doc#86 Вага літераторів і літератури того часу полягає насамперед у тому <g/> , що вони були повними людьми <g/> , що вони не боялися говорити правду і хотіли творити повну літературу <g/> , а не пісну <g/> , щоб використати формулу Підмогильного <g/> .
doc#49 Завжди будуть відходити сини — Селянські Сини — в інший світ <g/> , — і завжди будуть вони повертатися в рідну сферу ( <g/> якщо не загинуть серед чужих <g/> , у царстві невгавно гудучого пожару <g/> ) <g/> . </p>
doc#29 Чи їм не давала розпростатися велич Курбаса <g/> , чи вони були з природи сіруваті <g/> , чи їх тиснула доба чимраз виразнішого соцреалізму й страх бути ориґінальним <g/> ?
doc#40 <p> Однорядні члени речення з розділовим значенням можуть пов'язувати також питальні займенники хто <g/> , що <g/> , який тощо <g/> , коли вони повторюються перед однорядними присудками або іншими членами речення <g/> , граматично залежними від присудка <g/> , напр <g/> .
doc#54 Звісно <g/> , вони говорять не всю правду <g/> , і вони додають до сказаного чимало неправдивого <g/> , а все таки в них є кусні істини <g/> .
doc#9 Так довго <g/> , як вони сприймаються незвично <g/> , вони ведуться незвично <g/> .
doc#59 Як у біології онтогенеза повторює філогенезу <g/> , так і тут <g/> , перипетії надізарської розмови внутрішнім змістом своїм до певної міри повторюють перейдені щаблі життя героїв <g/> , як вони відбилися у « <g/> вставних <g/> » епізодах <g/> . </p>
doc#62 Не диво <g/> , що й написані вони російською мовою <g/> .
doc#47 <p> Сьогодні теоретична основа статтів Лятуринської — насамперед документ часу й місця <g/> , не тих — повоєння <g/> , Америка <g/> , — у яких вони писалися <g/> , а попередніх років і празького її середовища <g/> .
doc#21 Самчукова була <g/> : ми над партіями <g/> , вони для нас не існують <g/> , ми з ними нічого спільного не маємо <g/> .
doc#81 Звичайно <g/> , рустикальність була чужа і російській інтеліµенції <g/> , але <g/> , поперше <g/> , велика і часом краща частина її опинилася після розгрому білих армій за кордоном або у внутрішній еміµрації <g/> , а подруге <g/> , з малими винятками <g/> , вони на Україні ставилися зневажливо або в кращому випадку байдуже до української культури <g/> .
doc#81 Але кардинальна відмінність між мною і українською більшістю нашої групи була та <g/> , що вони йшли своїм шляхом <g/> , бо він був ним уготований обставинами їхнього життя <g/> , а я вибирав <g/> .
doc#81 Це значить <g/> , що від науковости стояли вони далеченько <g/> .
doc#72 Керуючися давнім більшовицьким переконанням <g/> , що маси податливі <g/> , а страх і тиск — основи політики <g/> , вони в своєму запалі виявляли запопадливість <g/> , яка межувала з насильством <g/> , а інколи <g/> , може <g/> , й з наївністю <g/> .
doc#59 <p> Розмови дійових осіб дуже часто подаються також не в їхній емпіричній даності <g/> , а в тих асоціятивних образах <g/> , які вони зроджують <g/> .
doc#40 Але всі ці ознаки <g/> , крім хіба перших двох <g/> , нерідкі і в українських словах <g/> , тому вони вказують тільки <g/> , що слово <g/> , яке їх має <g/> , може бути чужого походження <g/> , але не конче ним є. </p><p> Щодо морфологічних ознак <g/> , то до певної міри ознакою чужомовности може бути наявність чужих афіксів ( <g/> -ція <g/> , -ура <g/> , -орія <g/> , -итет <g/> ) <g/> , але <g/> , як ми вже бачили <g/> , вони подеколи вживаються і при творенні неологізмів від наших коренів <g/> .
doc#40 Нормально вони стоять перед тим іменником <g/> , з яким вони узгоджені <g/> , і в цій позиції вони звичайно не відокремлюються <g/> , напр <g/> .