This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#101 | самого себе <g/> , якщо людина росте і | вона | змінюється — то в цьому нема ніякого злочину <g/> . </p><p> А. |
doc#101 | , я думаю <g/> , в усякій збірноті людській <g/> , неминуча | вона | і в нас <g/> . Але треба <g/> , щоб <g/> , по-перше <g/> , вона не була |
doc#101 | неминуча вона і в нас <g/> . Але треба <g/> , щоб <g/> , по-перше <g/> , | вона | не була загальною <g/> , щоб були завжди люди з |
doc#101 | що я її бачив по-різному <g/> . В перший мій приїзд | вона | була на піднесенні <g/> , вона шумувала <g/> , так би |
doc#101 | . В перший мій приїзд вона була на піднесенні <g/> , | вона | шумувала <g/> , так би мовити <g/> . Вона часом доцільно <g/> , |
doc#101 | — зречення ейфорії <g/> . Так що Україна <g/> , як я її бачу <g/> , | вона | не зовсім однакова супроти мого першого |
doc#101 | війна <g/> , про яку Франко свого часу писав <g/> , що | вона | ніби зумисне була накинена поляками тоді <g/> , коли |
doc#102 | , що продається <g/> , а така <g/> , що мама пошила <g/> , — була | вона | з рожевої матерії <g/> . Усе він знає <g/> , усе вміє <g/> , в оцій |
doc#103 | як спогади автора <g/> . Але мені хотілося б <g/> , щоб | вона | була не лише моїм життєписом <g/> , а й пам'яткою всім |
doc#103 | , одній відомій особі із « <g/> ще живих <g/> » <g/> , доки | вона | читала сторінки <g/> , де йшлося про інших <g/> , було « |
doc#103 | книгозбірнями Гарварду й Колумбії <g/> , — | вона | одна з найповніших <g/> . Японці тут ходили <g/> , « <g/> охали <g/> » |
doc#103 | , та й то не знаю <g/> , що з нею робити <g/> , кому | вона | потрібна <g/> ? </p><p> — А як третій том <g/> , обіцяний читачеві <g/> , |
doc#103 | буває <g/> … Я не усвідомлював суті її життя тоді <g/> , але | вона | постає з межовою ясністю з її листів тепер <g/> . І це |