Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#64 Але в своїй основі <g/> , — не в формах прояву — вона була здорова <g/> , і дуже важливо <g/> , що вона була <g/> . </p>
doc#75 <p> І так само трактована в нього смерть <g/> , не як розклад і кінець життя <g/> , а радше як інше життя <g/> : « <g/> Я не хочу ненавидіти й смерть — вона спокій після шумної <g/> , натрудженої дороги <g/> , а як можна ненавидіти спокій і відпочинок із краплями солоного поту на чолі <g/> ?
doc#59 І тоді — вона п'є вино — і воно « <g/> соняшно-золоте <g/> » <g/> ! </p>
doc#81 У мої студентські роки вона тільки починала даватися взнаки <g/> , в Федині — вона диктувала добір курсів <g/> , добір викладачів і добір студентів неподільно і монопольно <g/> .
doc#4 — </p><p> ( <g/> « <g/> Жоржини <g/> » <g/> ) </p><p> віршовий рядок розбивається на нерівномірні уступи <g/> , інерція метру розсаджується спондеями <g/> , а особливо пірихіями <g/> , анакрусами й перестрибами через склад <g/> : </p><p> Та доба була неповторна <g/> , </p><p> як поезія Маланюка <g/> , </p><p> а була вона недоговорена <g/> , </p><p> наче вірш без одного рядка <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Ліричний спогад <g/> » <g/> ) </p><p> зі схемою наголосів 3 — факультативний 5/8 з можливим перестрибом на 9. </p><p> Навіть рима тут набуває індивідуального характеру — вона раз-у-раз базується на сполученні наголошеного голосного з наступним приголосним <g/> , ігноруючи всі інші сумежні звуки <g/> , а часто й межі слів <g/> , тип пам'ятаю це — пересипаються ( <g/> ай-ай <g/> ) <g/> , червень — перевернене ( <g/> ер-ер <g/> ) <g/> , величаво — Держави ( <g/> ав-ав <g/> ) <g/> , вір мені — неймовірно ( <g/> ір-ір <g/> ) <g/> , Гельм'язова — обмазана ( <g/> аз-аз <g/> ) тощо <g/> , дуже послідовно <g/> .
doc#48 Коли людина знає свою мерзенність і мучиться від цього — вона може стати іншою <g/> .
doc#63 Так робив з піснею Шевченко — вона ставала в нього виразом найбільш суб'єктивного <g/> , особливо в циклі з заслання — і так по - новому <g/> , по - своєму <g/> , індивідуально продовжуючи такого Шевченка ( <g/> бо Шевченко був і такий <g/> , але не тільки такий <g/> ) <g/> , робить Осьмачка - можливо <g/> , лідер нового антинеоклясичного струму української поезії <g/> . </p>
doc#36 Трудно повірити <g/> , щоб у розмовах з « <g/> безцінним приятелем і однодумцем [ <g/> сочувственни- ком <g/> ] » — вираз Ґе — вона ніколи не виринала <g/> . </p>
doc#10 Етнографізм не спонукав її захоплюватися діялектними особливостями —- вона твердо стоїть на ґрунті “ <g/> центрально-українського діалекту <g/> ” як основи літературної мови ( <g/> 3 <g/> , 166 <g/> ) <g/> .
doc#40 —і вона показала руками <g/> , коли щось розламують на дві половини <g/> » ( <g/> Самч <g/> .
doc#6 Мотив дороги повторюється в дуже багатьох його картинах <g/> , вона веде в нікуди <g/> , в циклі “ <g/> Страстей Христових <g/> ” вона веде на Голготу <g/> .
doc#9 вона відповідала <g/> : — Що мені до того <g/> , що вони були колись польські <g/> ?
doc#40 вона тягла материну руку <g/> » ( <g/> Мирн <g/> .