This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 | Вона була з малоосвічених селян і серед наших літературно-інтелігентських розмов почувалася майже як Сляй у Шекспіровому « <g/> Приборканні гострухи <g/> » <g/> , тільки сама вона аж ніяк не була гострухою <g/> , навпаки <g/> , виглядала просто неймовірно смиренною <g/> . |
doc#21 | І вона воліла мати справу тільки з партіями <g/> , бо ті мали свої політичні програми на папері <g/> , і було легко їх перевірити і або схвалити або заборонити <g/> . |
doc#22 | Цим вона і різниться від різних « <g/> збагачених реалізмів <g/> » <g/> , які самовдоволено ремиґають учорашнім <g/> . |
doc#24 | Коли 1943 р. Галичина зустрічала Любченка як продовжувача Хвильового <g/> , вона помилялася тільки в одному <g/> : не лише продовжувач <g/> , а синтезатор <g/> , — а це далеко більша й почесніша роля <g/> . </p> |
doc#25 | <p> Та ролі “ <g/> наукового чуття <g/> ” в установленні цієї клясифікації не треба перебільшувати <g/> , бо вона спиралася не тільки на весь тоді приступний фактичний матеріял <g/> , але також і на глибокі міркування генетичного характеру <g/> . |
doc#26 | Післямова-передмова написана <g/> , мабуть <g/> , 1841 р. Але вона — частина « <g/> Гайдамаків <g/> » <g/> , а « <g/> Гайдамаки <g/> » почато 1839 р. Отже <g/> , виходьмо з цієї останньої дати <g/> . |
doc#27 | Л ця виокреслюсться як наївна <g/> , проста <g/> , але яка ж жадібна на нові знання <g/> , нові враження <g/> , на розуміння житія й людей <g/> , довірлива <g/> , простосердечна <g/> , охоплена почуттями <g/> , яких вона ще сама не розуміє <g/> , дівчина <g/> , невситимо <g/> , захланно відкрита на кожне повчання від того ідеалу <g/> , яким на якийсь час став для неї Куліш <g/> , — авторитет <g/> , представник і провісник іншого світу <g/> . </p> |
doc#28 | Це стосується і до галицької і до еміґрантської критики <g/> , бо вона часом <g/> , не маючи самих творів <g/> , складала характеристику певних літературних явищ на підставі однобічних і свідомо перекручених або шифрованих у тих умовах висловів критики УРСР <g/> . </p> |
doc#29 | Після того вона живе у враженнях тих <g/> , хто її бачив <g/> . |
doc#30 | Але вона <g/> , звісно <g/> , не про Чижевського <g/> . |
doc#31 | Так звана « <g/> українізація <g/> » <g/> , себто в ширшому сенсі настанова на розвиток незалежної української культури <g/> , була формально проголошена сьомим з'їздом КП ( <g/> б <g/> ) У в квітні 1923 р. <g/> , а активно почала здійснюватися від квітневого пленуму ЦК партії 1925 р. З самого початку вона заходила в гостру суперечність з централізаційною політикою Росії і з прагненнями російських і проросійських шовіністичних прошарків в українських містах <g/> . |
doc#32 | Вона переконана <g/> , що вона найкраща і що всі мають рівнятися на неї <g/> . |
doc#33 | Це був обов'язок літератури <g/> , і вона його розуміла <g/> . </p> |
doc#34 | Книжка аж кричить своїми сторінками про те <g/> , що її видано некваліфікованою рукою <g/> , що їй бракувало досвідченого редактора <g/> , ба навіть що вона взагалі не знала <g/> , що таке редактор <g/> . </p> |
doc#35 | Її ще вабить меч <g/> , але вона вже не дозволяє собі за нього взятися <g/> ; вона ще цікавиться життям національної спільноти <g/> , але в рішучий момент вона готова тричі цієї спільноти зректися <g/> . |
doc#36 | Перші роки після знайомства з Толстим Ґе взагалі не малював ( <g/> Толстой вважав <g/> , що кольори затуманюють думку <g/> , а лише вона й має значення <g/> ) <g/> , а цілковито віддався ілюструванню оповідань та притч ( <g/> « <g/> Чем люди живы <g/> » та ін <g/> . |
doc#37 | Тоді вона драстично різнилася від метрополії тим <g/> , що Нюрнберг стояв — чи лежав — у руїнах <g/> , а Фюрт був фактично неторкнений війною й бомбами <g/> . |
doc#38 | Наличок могло б і не бути <g/> , історія літератури лишилася б <g/> , бо вона — історія творів <g/> , а не осіб <g/> . </p> |
doc#39 | Діється вона у довічній <g/> , невмирущій Україні — Україні людських душ <g/> . |
doc#40 | З цього погляду вона має бути корисна не тільки мовознавцеві <g/> , а кожному <g/> , хто стикається з мовою в своїй практиці <g/> : учителеві <g/> , журналістові <g/> , священикові <g/> , просто інтелігентній людині <g/> . |