Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#99 минуло яких нещасних півтора століття <g/> : Козаки вже навіть посмертно не танцюють <g/> ; кількість
doc#99 не бачив <g/> , на все він мав одну реакцію <g/> : « <g/> І це вже було <g/> ! » Скептицизм <g/> , песимізм <g/> , багато років
doc#99 , і не будемо вкидати їх за це до ( <g/> вдосконалених і вже суто національних <g/> , рідних <g/> ) в'язниць <g/> . Але <g/> ,
doc#99 правдам віри й релігії <g/> ) <g/> , а ще далі — до суто вже жіночих мотивів огиди-потягу до чоловіків
doc#99 чи <g/> , може <g/> , краще сказати <g/> , розсувається вже не одне століття <g/> , і межі тому не видно <g/> . Мабуть <g/> ,
doc#99 про посади й закони <g/> , революція відбувається вже <g/> . Вона відбувається насамперед у письменстві <g/> ,
doc#100 а радянське життя наклало свій відбиток <g/> , що тут вже зробиш <g/> . До сказаного вище хочу лише
doc#100 слід виправляти <g/> , переписувати <g/> … Одне слово <g/> , я вже релікт <g/> . А є молодші <g/> , цікаві дослідники
doc#100 його книжка про Шевченка <g/> , а ось <g/> , здається <g/> , вже друкується в Канаді монографія про Миколу
doc#101 , й просторово перебуває близько до них <g/> . І вже вкотре <g/> , слідом за Шевченком <g/> , замислюєшся <g/> ,
doc#101 — гість з Америки <g/> , українець Ю. Шевельов <g/> , що вже кілька десятиліть живе за межами України <g/> , щоб
doc#101 для подорожі Буковину <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : За останні 4 роки я вже вп'яте на Україні <g/> , приїздив до Києва <g/> , Харкова <g/> ,
doc#101 Чернівців <g/> , то напівжартома можна сказати <g/> , що вже 50 років я мрію побувати туї’ <g/> . Під час війни <g/> , <g/> , у
doc#101 і Успенська церкви у Чернівцях <g/> . На жаль <g/> , першої вже нема <g/> … церква в Лужанах <g/> , що збереглася від XV
doc#101 ніби трошки несвоєчасні <g/> , тому що ми ніби вже техніцизовані і так далі <g/> . Воно трошки
doc#102 Драч <g/> . Однак применшити ролю видатного вченого вже нікому не вдасться — часи покоління радянських
doc#102 , його критикували за « <g/> Собор <g/> » <g/> . </p><p> Отже <g/> , це вже після розходження <g/> . Тих слів « <g/> дуже дорогій <g/> … »
doc#102 після розходження <g/> . Тих слів « <g/> дуже дорогій <g/> … » вже нема <g/> . Адже я відмовився відповідати йому на «
doc#102 опинився в найкращій <g/> . І це заслужено <g/> . Він вже тоді виділявся <g/> . І я запам'ятав його образ дуже
doc#103 відбулася <g/> . І не одна <g/> , а дві <g/> . Коли я був у Києві <g/> , вже після 24 серпня 1991 року <g/> , Олесь Гончар