Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#47 Ритміка вірша менш різноманітна <g/> , ніж перед тим <g/> ; поезії пісенного й інтимного стилю тримаються більш-менш однотипного хорею <g/> , « <g/> героїчні <g/> » мало не автоматично переходять до традиційного ямбу <g/> , хоч і далі є дуже цікаві експерименти в поодиноких утворах <g/> , як от уже згадуване винесення першого складу першого слова третього рядка кожного катрена на початок рядка в поезії « <g/> Хутору Ліс <g/> » <g/> , який відкриває збірку <g/> , — засіб <g/> , що підносить розірване слово і імітує спазму в горлянці <g/> , як у напливі почувань <g/> , — у даному випадку навіяних спогадами про дитинство <g/> .
doc#4 Напевно <g/> , поетка могла б без великого труду поєднати речі одного настрою й теми в цикли <g/> , але це було мудрим <g/> , її рішення дати їх у непослідовній послідовності <g/> , в переплеску тем і почувань <g/> .
doc#81 Я висуваю його кандидатом на четвертого праведника <g/> , бо в тогочасному мовчущому Києві він горів ідеєю творчого театру <g/> .
doc#81 До цього треба додати <g/> , що умови скупчення стількох людей у нашій квартирі і в домі <g/> , людей <g/> , що часто не звикли жити в доброму домі <g/> , мало наслідком розплодження неймовірної кількости блощиць <g/> , що згніжджувалися в ліжках <g/> , у карнизах <g/> , у тріщинах стін <g/> .
doc#10 Вони не тільки впровадили багатющий фразеологічний матеріал і ілюстрації з українських текстів — в обсягу <g/> , не знаному перед тим ні після того в українському словництві <g/> , — вони надали словникові також характеру синонімічного словника <g/> .
doc#40 : « <g/> Гранки тепер помальовані що в сіре <g/> , що в зелене <g/> » ( <g/> Свидн <g/> .
doc#71 <p> Реальність <g/> , яку спостерігаємо на Україні в XVII ст <g/> .
doc#54 Люди <g/> , що в спільному окопі ділили крихти теплоти <g/> , що рятували один одного з смертної небезпеки <g/> , — могли споріднитися й стати братами <g/> , більшими від родимих братів <g/> .
doc#12 <p> б <g/> ) в середині слів перед твердим приголосним і перед о <g/> , напр <g/> .
doc#53 Сказаного досить <g/> , щоб побачити кардинальну відмінність мовного стандарту <g/> , пропагованого Потебнею <g/> : живомовна <g/> , розмовна мова <g/> , сперта на південносхідні говірки й цілком протиставлена церковнолітературній традиції українського барокко — на відміну від закорінености в цій традиції <g/> , пристосованій частково до практики російської православної церкви в випадку Шевченка <g/> .
doc#98 Були в моєму житті — небагато їх було <g/> , а все-таки були <g/> , — тоді ще живі <g/> , хоч які малосилі й приречені <g/> , — Догадько Левко і Тетієвський Мишко <g/> .
doc#40 , ніччю <g/> , синню <g/> , міццю <g/> , подорожжю <g/> ; </p><p> г <g/> ) в другій особі однини і в третій особі однини і множини форми теперішнього часу дієслів з показником -ся <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> В місцевому відмінку однини іменників чоловічого роду є група односкладових слів <g/> , що має завжди закінчення -у. Сюди належать <g/> : на току <g/> , на шляху <g/> , в степу <g/> , в яру <g/> , в соку <g/> , на снігу <g/> , в міху <g/> , в полку <g/> , по знаку <g/> , в бою <g/> , на сліду <g/> , набігу <g/> , в бику <g/> , в шовку тощо <g/> .
doc#53 Відхилення в мові Букваря незначні і <g/> , здебільшого <g/> , не запроваджені систематично <g/> , спорадичні <g/> , в цілому аж ніяк не революційні <g/> . </p>
doc#31 Замість зформулювати в першій своїй статті <g/> , чого саме хоче він від нинішньої української літератури <g/> , він волів просто просиґналізувати читачам свої настрої <g/> » ( <g/> До джерел <g/> .
doc#40 , також є алотопізм <g/> , бо він постав не в українській мові <g/> , а позичений нею <g/> .
doc#65 <p> Так витворилась ситуація <g/> , в якій мовознавці <g/> , що нормують літературну мову <g/> , часто не мають потреби вдаватися до штучних регулювань <g/> , вони можуть лишатися прагматиками й просто реєструвати те <g/> , що вони спостерігають у мові <g/> .
doc#9 <p> Деякі незначні прослідки галицьких мовних впливів можна знайти в листуванні братів Карпенків з галичанами ( <g/> 50 — 60 рр <g/> .
doc#9 Хоч вони і не були загалом свідомими прищеплювачами галицького в мові <g/> , але цілком природно <g/> , що в їхніх творах галицизмів не могло не бути <g/> .
doc#72 Судячи з речення <g/> : “ <g/> Більшість упорядників словника викрито як запеклих буржуазних націоналістів <g/> , зрадників батьківщини <g/> " <g/> , слід думати <g/> , що впорядники і редактори словника в цей час уже були ув'язнені <g/> . </p>