Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> При дієслівних зв'язках лишитися <g/> , остатися <g/> , стати <g/> , почати <g/> , ( <g/> в усній мові також узяти ( <g/> ся <g/> ) <g/> ) можуть уживатися не тільки присудкові імена <g/> , а і присудковий інфінітив <g/> , напр <g/> .
doc#40 Наростки -ну- <g/> , - ( <g/> в <g/> ) а- <g/> , -ува- <g/> , як ми бачили ( <g/> § 53а <g/> ) <g/> , використовуються для змін виду <g/> , себто зведені до певної міри до ролі формального показника <g/> .
doc#56 <p> ( <g/> в автора не крапки <g/> , а слово повністю <g/> ) <g/> , і завершується <g/> , ніби в перифразі з Достоєвського <g/> , мрією про час <g/> , коли на землі не буде росіян <g/> : у вірші « <g/> Кацапам <g/> » Смотрич пише <g/> : </p><p> Мені від вас належиться вінець <g/> ! </p>
doc#59 » ( <g/> в газеті « <g/> Час <g/> » <g/> ) <g/> , то вона цим своїм фрагментом викликала чималі і цікаві дискусії в різних середовищах <g/> , але в « <g/> офіційній <g/> » пресі знову ж таки тільки лайку <g/> .
doc#73 Так є <g/> , наприклад <g/> , у напруженому оповіданні Петра Балея « <g/> Антошко <g/> » ( <g/> в збірці новель « <g/> Пан <g/> » <g/> ) <g/> , Навіть такий типово розволіклий письменник- етнографіст <g/> , як Василь Чапленко <g/> , пише книжечку оповідань <g/> , побудованих як коротка сюжетна анекдота ( <g/> збірка « <g/> Муза <g/> » <g/> ) <g/> . </p>
doc#31 Друга функція « <g/> лайливих <g/> » ( <g/> в дійсності не завжди лайливих <g/> , але завжди емоційно забарвлених <g/> ) русизмів — мистецька <g/> .
doc#73 Далеко злішою сатирою є п'єса Юрія Косача « <g/> Ордер <g/> » ( <g/> в рукописі <g/> ; йшла на сцені театру під проводом Вол <g/> .
doc#81 Це були блискучі вистави <g/> , але вони ще йшли в одному річищі з засновниками нового <g/> , « <g/> прожекторного <g/> » ( <g/> в буквальному й переносному сенсі <g/> ) театру в Росії й Німеччині <g/> : відмова від ілюзіонізму відтворення щоденного життя й психологізму <g/> , абстрактність місця дії <g/> , музичне оформлення говореного на сцені в гармонії з рухом <g/> .
doc#40 Зовсім майже усунене третє старе чергування голосних <g/> : о ( <g/> в доконаному виді <g/> ) — а ( <g/> в недоконаному виді <g/> ) <g/> .
doc#34 Якби книга мала редактора <g/> , він показав би авторові <g/> , що не можна на тлі соковитої і чистої мови з київським забарвленням уживати таких слів <g/> , типових для емігрантської мови ( <g/> і західньоукраїнської <g/> ) <g/> , як бараболя ( <g/> 67 <g/> ) <g/> , акція ( <g/> в значенні дія <g/> , 75 <g/> ) <g/> , на найвищу скалю ( <g/> 90 <g/> ) <g/> , уроєння ( <g/> 158 <g/> ) <g/> , бо це слова іншого середовища і іншого часу <g/> , не потрібні у книзі про село Київщини 30-их років <g/> .
doc#40 Більшість европеїзмів постачає французька мова ( <g/> в наших прикладах усі слова з початку до слова парлямент включно <g/> ) <g/> , далі англійська ( <g/> в наших прикладах усі слова <g/> , починаючи від слова спорт <g/> ) <g/> , зовсім зрідка і епізодично інші європейські мови <g/> . </p>
doc#73 Далі він зробив спробу позбутися цієї манери <g/> , перейшовши на романтичні баляди ( <g/> в збірці « <g/> Правдоносці <g/> » <g/> ) <g/> , але це йому не вдалося <g/> , і в новій збірці « <g/> Спрага <g/> » <g/> , поскільки він не дає чисто словесних орнаментальних екзерсисів <g/> , він повертається до своєї старої манери <g/> .
doc#16 <p> Можна не помиляючися сказати <g/> , що найпопулярнішим поглядом був погляд той <g/> , що поразка національної революції коренилася в тому факті <g/> , що большевизмові ( <g/> в формі якого об'єктивно виступав уже й тоді російський імперіялізм <g/> , оновлений <g/> , посилений і добре замаскований <g/> ) вдалося розмірно широкі маси вирвати з-під впливу українських національно-творчих чинників і перетягнути на свій бік — перетягнути <g/> , не гребуючи жадними засобами <g/> , від терору до демагогічного розпалювання соціяльної ворожнечі <g/> .
doc#15 <p> Не визнає називних речень як чогось окремого і Вундт <g/> ; заперечуючи примислювання психологічного суб'єкта ззовні <g/> , він вважає ( <g/> в згоді з своїм загальним поглядом на речення як на результат не поєднання <g/> , а розщеплення уявлень <g/> ) <g/> , що в реченнях типу Вогонь <g/> !
doc#47 Замість власної образности часом подибуємо вивітрені « <g/> колишні <g/> » метафори <g/> , як от зима проти весни ( <g/> в « <g/> Останній пісні <g/> » <g/> ) <g/> , ніч проти світла сонця тощо ( <g/> в ролі заступників понять добра і зла <g/> ) <g/> .
doc#40 Одначе загалом вона в таких випадках або відкидає один з дублетів <g/> , перестаючи його вживати ( <g/> в наведених прикладах з ужитку виходять слова лодка <g/> , город <g/> , потяг <g/> , атрамент <g/> ) <g/> , або надає їм різних відтінків значення <g/> .
doc#97 Сам Автор визнає ( <g/> в випадку Поспелова <g/> ) <g/> : « <g/> Тепер обіймалися по-братньому <g/> .
doc#72 Це навіть викликало роздратований протест В. Винниченка ( <g/> в його “ <g/> Открытое письмо к русским писателям <g/> " <g/> , “ <g/> Украинская жизнь <g/> ” 1913 <g/> , 10 <g/> ) <g/> .
doc#80 Яворницького <g/> ) і Арсеном Петровичем Витвицьким ( <g/> в якому виразно виступають риси Миколи Філянсько- го <g/> ) <g/> ; стиль імперії <g/> , тонко окреслений у вставній історії Степана Линника ( <g/> в якому помітні деякі риси Ніколая Реріха <g/> ) <g/> ; і <g/> , нарешті <g/> , стиль утечі в особисте <g/> , в любов і музику <g/> , показаний в образі Ростислава Михайловича — характеристично — без прізвища <g/> , що <g/> , знавши приреченість тих двох світів <g/> , а зрештою й свою <g/> , шукає короткого й блаженного забуття в коханні з Ларисою Сольською <g/> , в музиці <g/> , в Гастрономії <g/> .
doc#40 Не підлягає включенню в дифтонг і таке у- <g/> , яке семантично відрізняє слово від відповідного слова з в- <g/> , як от вдача ( <g/> характер <g/> ) — удача ( <g/> щастя <g/> ) <g/> , взір ( <g/> зразок <g/> ) — узір ( <g/> візерунок <g/> ) <g/> , вправа ( <g/> в чому <g/> ) — управа ( <g/> уряд <g/> ) <g/> , вступ ( <g/> передмова <g/> ) — уступ ( <g/> абзац <g/> ) <g/> , всувати ( <g/> куди <g/> ) — усувати ( <g/> звідки <g/> ) <g/> , а також здебільшого не ширяться ці явища на чужі слова ( <g/> напр <g/> .