Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#62 <p> Поза тим <g/> , одначе <g/> , " <g/> герої <g/> " в Карлайла - досить строката публіка <g/> .
doc#62 Бо " <g/> герої <g/> " в Карлайла - завойовники й диктатори побічно <g/> , передусім це - люди творчого розуму й незламної витривалости в осягненні поставленої мети <g/> . </p>
doc#70 Можна було тільки підрахувати ці матеріали <g/> , інакше групувати— " <g/> в сердцах царили сон и мгла <g/> ” <g/> . </p>
doc#70 <p> Відхиляючись від безпосередніх проблем реабілітації <g/> , але в контексті характеристики проявів стародумства <g/> , — я не певен <g/> , чи варто тримати ніби позитивної налички “ <g/> революційні демократи <g/> " в застосуванні до деяких діячів середини минулого століття <g/> .
doc#15 <p> Таке ж зближення цих двох конструкцій відзначає Мєщанінов і на матеріялі " <g/> яфетичних <g/> " мов <g/> , з другого боку <g/> , цікаво і те <g/> , що Бихов- ська відзначає нахил " <g/> обьективного строя предложения <g/> " перетворитися на категорію стану <g/> , що теж становить паралелю до розвитку роз- гляданих " <g/> субстантивних конструкції <g/> " в українській і інших мовах <g/> .
doc#62 Маланюкові - 27 <g/> , Лівицькій ( <g/> тоді ще просто Лівицькій <g/> , одруження з Петром Холодним ще справа майбутнього <g/> , хоч уже близького <g/> ) - 19. І як утриматися від легкої посмішки на всю його параду вигуків і тире <g/> , на " <g/> голубий настрій <g/> " <g/> , на вітер <g/> , що грає на арфі <g/> , на черешні <g/> , що цвітуть у серці <g/> , на " <g/> весну мою бузкову <g/> " <g/> , на сни про Таїті і " <g/> нашу оселю під пальмами <g/> " <g/> , на заяву " <g/> ми - легенда <g/> " в супроводі <g/> , звісно <g/> , ще одного знака оклику <g/> , а може <g/> , найбільше - на пряме посилання на свої - нівроку - літературні джерела <g/> : від " <g/> Вікторії <g/> " Кнута Гамсуна до біблійної " <g/> Пісні пісень <g/> " ( <g/> с. 228 <g/> ) <g/> . </p>
doc#62 <p> Досі верхів'ям досконалости в редакційній праці над виданням епістолярії ми вважали коментар до тому " <g/> Листування <g/> " в недовершеному академічному виданні Шевченка <g/> , що ним провадив Сергій Єфремов ( <g/> 1929 <g/> ) <g/> .
doc#45 " Але веде далі <g/> : " <g/> Из зтого нельзя вивести <g/> , что одно из зтих наречий должно иметь письменность <g/> , а другое нет <g/> " ( <g/> " <g/> Общий литературньїй язьік й местньїе наречия <g/> " в ООП71 <g/> ) <g/> . </p>
doc#65 <p> Непогодження з " <g/> Правдою " в будь-чому було тоді нечуваною річчю <g/> .
doc#62 <p> Може <g/> , найцікавіше <g/> , що <g/> , попри цю стриманість і обережність <g/> , листи й коментар до них читаються з такою зацікавленою напругою <g/> , з якою читається детективний роман <g/> , - захоплює і багатство деталів людських життів <g/> , життів творчих <g/> , і майстерне збалянсування доказів " <g/> за <g/> " і " <g/> проти <g/> " в розплутуванні загадок минулих людських існувань і змагань <g/> , поступове <g/> , неквапливе <g/> , уважне вчування в чужі й змістовні біографії <g/> .
doc#45 Багато разів він повторював <g/> , що різниці між східнослов'янськими діялектами виникли в часи доісторичні <g/> , що навіть вивчення найдавніших текстів " <g/> в большинстве случаев <g/> …
doc#16 От кілька цитат <g/> , і хай читач скаже <g/> , чи не могли б вони так само належати не Донцову <g/> , а Сталінові або Ленінові <g/> : « <g/> Мати систему <g/> , плян <g/> , задум цілого суспільного механізму <g/> , щоб всі його члени трималися " <g/> в согласії <g/> " <g/> …
doc#15 Так <g/> , назви газет в устах їх продавця віднесено до речень розумових <g/> , а слово " <g/> цигарки <g/> " в діялозі <g/> : Co pan każe <g/> ?
doc#15 Щодо генези іменних номінативних речень <g/> , то Шахматов відмовляється розв'язувати це питання <g/> , посилаючися на невивченість цієї категорії в давньоіндійській <g/> , грецькій і латинській мові <g/> , але підкреслює одночасно <g/> , що " <g/> в сучасній народній мові такі речення надзвичайно численні <g/> , причому <g/> , одначе <g/> , переважно знайдемо їх у поєднанні з вигуком <g/> " <g/> . </p>
doc#72 Можна однак з певністю твердити <g/> , що українська преса не витиснула російську з її давньою традицією <g/> ; до таких газет <g/> , як “ <g/> Киевская мысль <g/> ” або “ <g/> Южный край <g/> ” <g/> , за Гетьманату долучилися “ <g/> Русский голос <g/> ” у Києві й “ <g/> Голос юга <g/> " в Одесі <g/> , органи російських еміґрантів-монархістів <g/> .
doc#31 Але випнуто ту рису його <g/> , яка <g/> , очевидно <g/> , була для Хвильового найдорожчою — « <g/> бойовий " <g/> ідеалізм <g/> " в лапках молодої кляси — пролетаріяту <g/> » <g/> , здатність не давати суспільству заснути <g/> , виявляти « <g/> подвійність людини нашого часу <g/> » <g/> .
doc#40 Коли зважити <g/> , що хліба означає 'збіжжя' в протилежність формі хліби <g/> , що означає печені вироби <g/> , себто <g/> , що форма хліба має « <g/> безформніше <g/> » значення <g/> , ніж хліби <g/> , то можна твердити <g/> , що тут категорія неоформлености переноситься на називний відмінок множини <g/> .
doc#40 З тих же самих причин Котляревський міг ужити фразеологічного звороту мотати на вус 'примічати' в реченні « <g/> Вулькан розм'як <g/> , як кваша <g/> , Венера те собі на вус« <g/> , — хоч він <g/> , напевне <g/> , зовсім не думав <g/> , що Венера мала вуса <g/> . </p>
doc#65 На тлі російської мови з її рыцарь форма з л зазнала зниження в оцінці й з'явився нахил розглядати її як вульґарну ( <g/> що зустрілося <g/> , правда <g/> , з деякими труднощами й опором <g/> ) { <g/> Докладніше я обговорюю цю проблему в моїй статті " <g/> Двомовність і вульґаризм <g/> " ( <g/> в збірнику " <g/> Studia Slavica in honorem <g/> …
doc#45 Начебто це відбувалося так <g/> : зайшовши до авдиторії <g/> , він розгортав Буслаєва " <g/> Опьіт исторической грамматики русского язьїка <g/> " ( <g/> в російській лінгвістиці того часу Буслаєв уважався найвищим авторитетом <g/> ) <g/> , читав звідти уривок <g/> , закривав книжку і проголошував <g/> : — так говорить Буслаєв <g/> .