Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> До цього треба додати численні випадки вживання з двох можливих варіантів — галицького чи східноукраїнського — саме першого для понять <g/> , які хоч і не становлять безпосередньо побутової лексики <g/> , але дуже часто трапляються в щоденному мовному ужитку кожного <g/> .
doc#9 Образ такої « <g/> знегаличаненої <g/> » або « <g/> догалицької <g/> » української літературної мови треба шукати в провінціяльних виданнях <g/> , переважно науково-популярного характеру на зразок складеної « <g/> полтавською <g/> » говіркою « <g/> Химії <g/> » Мазуренка <g/> , де знаходимо такі слова <g/> , як грахвин ( <g/> карафка <g/> , рос <g/> .
doc#9 Коли всі такі форми в літературній мові не прищепилися <g/> , то це насамперед пояснюється активним чи пасивним опором тих говірок <g/> , які цих явищ не знають <g/> .
doc#9 Були спроби впровадити ці форми в літературну мову ( <g/> лисаветець Тобілевич <g/> , слобожанин Олесь <g/> , південнокиянин Кримський та ін <g/> .
doc#10 Майбутнього Ганцова в праці нагадує тільки апеляція до даних діалектології як найвищого мірила в спірних і неясних питаннях <g/> .
doc#10 Він мав тут попередниками Михаль- чука <g/> , Шахматова й Зілинського <g/> ; але йому належить заслуга критично переглянути все ними висловлене <g/> , вибрати те <g/> , що стоїть у згоді з фактами <g/> , зокрема з ним установленими новими в науковому обігу фактами північно-українських говірок <g/> , і привести це в струнку систему <g/> , пов'язану з історичною долею українських племен і українського народу <g/> .
doc#10 Якби українські мовознавці реалізували цю програму Курило <g/> , то вони справді сказали б першими нове слово в цій царині в слов'янському світі22 <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 <p> 3. При відмінюванні іменників в основі зберігається о <g/> : бджола—бджолі <g/> , щока—щоці <g/> ; також у відмінюванні іменників на -ість <g/> : більшості <g/> , меншості ( <g/> за типом якості <g/> , кількості <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 <p> І. Чуже S. </p><p> Чуже s між голосними й на початку слова в словах <g/> , позичених з грецької мови <g/> , здебільшого передаємо літерою с <g/> , напр <g/> .
doc#14 Справа тут не в особистій <g/> , настроєвій чи пейзажній тематиці <g/> .
doc#15 Бездієслівні іменникові речення фігурують у нього в розділі « <g/> Сокращение предложения в форме существительного имени <g/> » <g/> , і в такому розрізі і розглядаються на основі формули прирівняння <g/> : " <g/> слухъ былъ = было слышно <g/> , посылка была за тгьмъ-то = было послано <g/> " і т. п. Приклади з літератури наводяться типу " <g/> судьямъ худыя шутки <g/> " або " <g/> худыя пгьсни Соловью въ когтяхъ <g/> .
doc#15 , в тому числі і " <g/> перечисления <g/> , заглавия и т. п." <g/> , як секундарний тип структури речення <g/> , ставлячи їх в один ряд з такими <g/> , що не містять в собі називного відмінка імени хорошо <g/> !
doc#15 , то можемо зовсім не мати на увазі певного визначеного судження <g/> , а тільки неясну думку про загрозу небезпеки в зв'язку з уявленням дитини в даних обставинах та ін <g/> .
doc#15 Тим часом <g/> , якби він сперся на здорове зерно <g/> , яке було в його визначенні речення - модально виражений зв'язок висловлення з дійсністю <g/> , - він міг би прийти до зовсім інших висновків <g/> . </p>
doc#15 Одностайности в тому <g/> , чи має право ця структура претендувати на назву речення <g/> , нема <g/> .
doc#15 <p> Такі процеси - один із виявів того процесу " <g/> розпаду речення <g/> " ( <g/> la dislocation des membres de phrase <g/> ) <g/> , якому присвятив багато уваги в своєму курсі стилістики Ш. Баллі і яке він зв'язує <g/> , очевидно слушно <g/> , з син- таксою розмовної мови <g/> .
doc#15 Були <g/> , очевидно <g/> , й інші шляхи постання називних речень <g/> , і їх треба намітити в дальшому викладі - бодай більш-менш схематично <g/> . </p>
doc#15 <p> Тим часом уже поезія Фета « <g/> Шопот <g/> , робкое дыханье <g/> » <g/> , початок якої завжди цитується як приклад називних речень <g/> , могла б своїм кінцем вказати на можливість поєднувати називні речення в паратактичні цілості <g/> : </p><p> В дымных тучах пурпур розы <g/> , </p><p> Отблеск янтаря <g/> , </p><p> И лобзания <g/> , и слезы <g/> , </p><p> И заря <g/> , заря <g/> !
doc#15 Так <g/> , прізвища співробітників якоїсь установи в списку на одержання заробітної плати стоять ближче до слів <g/> , але <g/> , маючи дещо більшу співвідносність з конкретними предметами ( <g/> в даному випадку - особами <g/> ) - трохи наближаються до називних відмінків вивісок і заголовків <g/> .
doc#19 За свідченням Дмитра Антоновича <g/> , в Харкові молодий Мова був своєю людиною в українському сальоні Христини Д. Алчевської <g/> .