Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Він мав незмірно більше « <g/> заслуг <g/> » <g/> , ніж Н. Уже багато часу по війні Н. довідався з якоїсь газети <g/> , що Мусій Абрамович редаґує харківську обласну газету « <g/> Соціялістична Харківщина <g/> » <g/> .
doc#0 Він твердо вирішив нікуди не йти <g/> , а більше не знав нічого <g/> . </p>
doc#2 Ритуал у поетичному світі Лятуринської дає найкращу <g/> , ба більше <g/> , - єдино можливу форму всьому особистому - радості й горю <g/> , відчуттю соняшного тепла і розумінню приречености всього <g/> , що змагається й прагне <g/> .
doc#2 І більше <g/> : вона має гармонію в своєму світі <g/> , і то гармонію <g/> , не куплену ціною оминання недогідного <g/> .
doc#3 <p> Трохи більше про це хіба лише в розділі про числівник пера Д. X. Баранника в колективному нарисі Сучасна українська літературна мова <g/> .
doc#4 Можна було б визбирати багато тем і мотивів <g/> , що повертаються раз-по-раз — недопитий чай <g/> , збігле на печі вариво <g/> , перший сніг і паморозь <g/> , сивина в волоссі <g/> , спогад про хутір дитинства <g/> , — можна було б назвати більше <g/> .
doc#4 Але на яких терезах можна зважити <g/> , чого більше було в її образі України — політичної програми <g/> , тути за молодістю й дитинством чи любови до краєвиду інших далечей і нездійсненної мрії зануритися в іншу добу <g/> ?
doc#4 Я маю враження <g/> , що перші великою мірою уявні і більше сполягають на факт біографічний — студії французької літератури <g/> , пара перекладів <g/> .
doc#5 Дія теж відбувається в Києві <g/> , але місто не цікавить більше письменника <g/> .
doc#5 Усе тільки білок <g/> , тільки стандартні реакції його <g/> , тільки його нормальні забурення <g/> , що менше з них ми звемо коханням <g/> , а більше <g/> , що вивершується повним розкладом білка <g/> , – смертю <g/> : « <g/> Смерть нізвідки не приходить <g/> , а постійно пробуває в середині нас <g/> …
doc#8 Часто в мене було враження <g/> , що він більше думає не про те <g/> , що сказати <g/> , а про те <g/> , чого не сказати <g/> , не договорити <g/> .
doc#8 Та в міру того <g/> , як ітимуть роки <g/> , чимраз більше відкриватиметься в ньому нащадкам другий елемент його <g/> , той елемент <g/> , що я назвав би його дитячим <g/> , або <g/> , коли хочете <g/> , сковородинським <g/> .
doc#9 Тим більше <g/> , що скільки авторові відомо <g/> , тепер не заноситься на ґрунтовні нові студії в цій ділянці — ні на Україні <g/> , ні на чужині <g/> .
doc#9 Коли хочеш карати Росію й Україну <g/> , карай їх огнем <g/> , мечем <g/> , чим хоч <g/> , — тільки не прилученням Галичини <g/> , бо в нас же й свого сміття стане Дніпро перегородити <g/> »4. </p><p> Одначе така негативна оцінка всього галицького не завадила тому <g/> , що в мові М Драгоманів помітно піддався галицьким впливам <g/> , як це слушно констатував ще в 1913 р. М. Жученко <g/> : « <g/> Драгоманов <g/> , мову якого ми вважаємо за найкращий зразок наукової української мови <g/> , під кінець <g/> , коли йому доводилось друкувати свої писання виключно у галицьких виданнях <g/> , почав писати більше вже на галицький зразок <g/> »5. </p><p> І — зауважимо мимохідь — це пішло його мові на користь <g/> , бо хоч частково відчистило її від русизмів <g/> , які аж надто рясніють у його ранніх писаннях <g/> , — як-от <g/> : місто ( <g/> в значенні « <g/> місце <g/> » <g/> ) <g/> , добавок <g/> , стоїть <g/> , бумага <g/> , получив <g/> , щитаю і сила інших6. Отже <g/> , М. Драгоманів об'єктивно був до певної міри провідником галицьких мовних елементів до літературної мови <g/> . </p>
doc#9 Навіть більше <g/> : практично ці твердження Олени Пчілки саме сприяли засвоєнню галицизмів літературною мовою <g/> .
doc#9 ) <g/> ; клямити ( <g/> « <g/> Били б певне знов І клямили ще більше <g/> » — 283 <g/> ; Грін <g/> .
doc#9 З другого боку <g/> , з'являлося дедалі більше моментів суб'єктивного невдоволення <g/> , відсутности взаєморозуміння тощо <g/> .
doc#9 <p> Побічно ці ж мовні емоції захоплення усною мовою галичан <g/> , можна думати <g/> , відбилися у відомому висловленні Лесі Українки <g/> : « <g/> Не знаю <g/> , чим се об'яснити <g/> , тільки галичани краще говорять <g/> , ніж пишуть <g/> , а українці краще пишуть <g/> , ніж говорять <g/> »5. Очевидно <g/> , усна мова <g/> , сприймаючися більше як ціле і менше піддаючися диференціації й аналізі <g/> , ніж писана <g/> , якоюсь мірою і в критичнішої від Люби або Олени Пчілки Лесі Українки створювала враження теж імпонування <g/> . </p>
doc#9 Саме тому західноукраїнських елементів більше у неї в побутовій <g/> , а не в абстрактній лексиці <g/> , саме тому західноукраїнська мовна стихія виявляється в неї в синтаксі й граматиці взагалі <g/> .
doc#10 Докопатися до живої мови переписувача <g/> , а тим більше оригіналу <g/> , в цих обставинах було нелегко <g/> , і всі висновки можуть мати тільки гіпотетичний і <g/> , що ще важливіше <g/> , дуже обмежений характер <g/> . </p>