Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Воно може бути спокійне <g/> , блакитне <g/> , але далеко частіше воно вибухає лявою потужного й загрозливого світла — як полярне сяйво ( <g/> “ <g/> Мерехтіння звужується навколо святощів дня <g/> ” <g/> ) <g/> , як блискавка <g/> , що роздирає хмару ( <g/> “ <g/> Зрушений громом <g/> ” <g/> ) <g/> , як містичний прорив світла крізь морок хмар ( <g/> “ <g/> Бріганська Колюмбія через чорні окуляри <g/> ” <g/> , “ <g/> Тарас Шевченко <g/> , геніальний поет і добрий маляр <g/> , записав у щоденнику про свої молоді роки <g/> : “ <g/> Самому тепер не віриться <g/> , а справді так було <g/> .
doc#6 Небо може бути не тільки загрозою <g/> , воно може справді поглинути те <g/> , чим існує людина <g/> , як от собак і санки <g/> , що ними живе інуїт ( <g/> “ <g/> Постання сузір'я Плеяд <g/> ” <g/> , ч. 16 <g/> ) <g/> , або й саму людину ( <g/> “ <g/> А тоді одного дня Том не повернувся <g/> ” — ч. 9 <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 Молоко в “ <g/> Доїння корів <g/> ” ( <g/> ч. 6 <g/> ) може бути символом життєдайної сили не зіпсованого цивілізацією <g/> , природного життя <g/> .
doc#6 <p> Певна річ <g/> , багато з цих “ <g/> символів <g/> ” можуть бути прочитані по- різному <g/> .
doc#6 Речевість у Курилика може бути драстичною в своєму натуралізмі чи фотографічності <g/> .
doc#6 <p> За винятком суто розважальних картин шістдесятих—сімдесятих років <g/> , які Курилик <g/> , не надто слушно <g/> , називав “ <g/> халтурою <g/> ” ( <g/> 1,507 <g/> ) <g/> , а делікатніше — “ <g/> пасторалями <g/> ” і головною функцією яких <g/> , за задумом мистця <g/> , було популяризувати ім'я мистця <g/> , щоб далі зацікавити широкого глядача своїми соціо-ідеологічними картинами ( <g/> картинами з “ <g/> посланням <g/> ” <g/> ) <g/> , — сприймання всіх творів Курилика <g/> , навіть деяких пейзажів і натюрмортів <g/> , розраховане на те <g/> , щоб бути двоступневим <g/> .
doc#6 Адже він хотів бути не тільки майстром пензля <g/> , а й майстром слова <g/> .
doc#6 І <g/> , як у сприйманні картини <g/> , глядач мусів бути співтворцем і в назві <g/> .
doc#6 Назва повинна була бути поштовхом до того <g/> , щоб натяк замінити на факт <g/> , знак — на сутність <g/> .
doc#6 Назва повинна була також будити зацікавлення глядача <g/> , бути загадкою <g/> , що не дає спокою <g/> , поки не буде розгадана <g/> , а розгадка містилася — в картині <g/> .
doc#6 Нічого не могло б бути легшого <g/> , як посунути одного з намальованих на ній хлопців трохи вправо <g/> .
doc#6 Це може бути алюзією до безмірности врожаю прерійного збіжжя <g/> ; і це напевне збільшує враження відстані між возом і далекою <g/> , на задньому пляні справді такою маленькою машиною ( <g/> часта в Курилика композиція <g/> ) <g/> , як також і відчуття безмірности природи супроти малости людини <g/> .
doc#6 Знищені скоро після їхнього виконання за <g/> , мовляв <g/> , невідповідність вимогам соціялістичного реалізму і порядком ліквідації школи Михайла Бойчука <g/> , як нібито націоналістичної <g/> , ці фрески ледве чи могли бути відомі Куриликові <g/> , навіть у репродукціях <g/> .
doc#6 Вони мусіли бути численні <g/> .
doc#6 У чимраз більше стандартизованому світі він хотів бути особою <g/> .
doc#7 Вірш повинен бути <g/> , а не означати <g/> .
doc#7 Кожне слово в нашій мові ніби має кілька гачків <g/> , до яких — за інерцією мови — мають бути почеплені інші слова <g/> , при чому конче слова певного типу або й певні слова <g/> .
doc#7 Суть їх полягає в тому <g/> , що <g/> , систематично порушуючи синтаксичну й фразеологічну інерцію мови <g/> , поет повинен увесь час спиратися на можливості <g/> , закладені в самій таки мові <g/> , використовувати те <g/> , що в мові може бути <g/> , не накидаючи мові нічого їй чужого <g/> .
doc#7 Поезія <g/> , зрештою <g/> , просто перестає бути українською щодо своєї мови <g/> .
doc#7 У поезії Зуєвського сказано все те <g/> , що в ній має бути сказане <g/> .