Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 Так <g/> , Ріс встановлює <g/> , що називний відмінок цих конструкцій - не підмет <g/> , і не присудок <g/> , бо він взагалі не зумовлений синтаксично <g/> , і взагалі має не синтаксичні функції <g/> , а виключно називну <g/> ; тому його не можна розгорнути в речення <g/> , він уже в зародку ( <g/> in der Anlage <g/> ) <g/> , в схемі протистоїть звичайному ( <g/> дво- елементному <g/> ) реченню <g/> ; тому він не може бути членом ніякої іншої мовної одиниці - отже <g/> , очевидно <g/> , і складного речення <g/> .
doc#15 Він може <g/> , як кожний мистецький стиль <g/> , бути піднесеним на певний протяг часу модою <g/> , а потім знову стати рідко вживаним або зовсім вийти з ужитку <g/> .
doc#15 Характеристичним прикладом цієї плутанини може бути стаття Л. Б. Перльмуттера про називні речення <g/> , на якій слід тут коротко спинитися <g/> . </p>
doc#15 <p> Коротко <g/> , вона може бути зведена до таких тверджень <g/> : а <g/> ] приймається триподіл Пєшковського <g/> , а в наслідок називні відмінки вивісок і заголовків розглядаються в загальній історії називного речення <g/> ; б <g/> ) називні речення <g/> , не зважаючи на деякі вказівки на інші моменти <g/> , розглядаються як продукт поетичної мови <g/> .
doc#16 <p> Чи може бути корисною і плідною дискусія <g/> , в якій дискутанти закидають один одному те саме <g/> ?
doc#16 Коли большевицька конституція проголошує низку прав людини - в цих фразах є багато слушного <g/> , і біда в тому <g/> , що вони в тій системі можуть бути тільки фразами <g/> .
doc#16 Ні <g/> , бо він пише сам <g/> : « <g/> Література <g/> , друкована і пропагована у " <g/> Віснику <g/> " <g/> , не мала бути літературою хлібороба <g/> , лише тих <g/> , що чулися своїми смаками і аспіраціями <g/> , цілою тонацією душі спорідненими з тим типом нашої історії <g/> , що Шевченко окреслював виразом " <g/> козак <g/> " або " <g/> лицар <g/> "» <g/> .
doc#16 Але ця виховна роля може бути подвійна <g/> , і тому й вимоги до літератури можуть бути виставлені неоднакові <g/> .
doc#16 Вона не сміє бути ніжною <g/> .
doc#16 Вона мусить бути категорично-героїчна <g/> , офіційно-оптимістична <g/> , вона мусить проводити тільки одну ідею <g/> , вона мусить бути однобічна і нетолерантна <g/> .
doc#16 А " <g/> майже загальний для всіх віків психологічний закон є той <g/> , що не можна бути апостолом <g/> , не відчуваючи бажання гостро змасакрувати когось або зруйнувати щось <g/> .
doc#16 І саме тому воно не могло бути довговічне <g/> .
doc#16 Ми в розрості і могли б бути в наступі <g/> , якби не витрачали всіх сил на взаємопоборювання <g/> , яке є прямою спадщиною попереднього етапу <g/> , етапу донцовщини <g/> . </p>
doc#18 Невблаганна хвороба <g/> , що показался десь 1896 року і звела письменника в труну 1916 року <g/> , змушувала тримати рахунок з життям у стані кожночасної готовости бути закритим <g/> . </p>
doc#18 Але Франко лишився і в « <g/> Мойсеї <g/> » тим <g/> , чим він хотів бути — semper tiro <g/> . </p>
doc#21 Формально це мав бути додаток до газети цього відламу націоналістів “ <g/> Українська трибуна <g/> ” <g/> , що виходила в Мюнхені <g/> , стояла на доброму рівні й користалася авторитетом і успіхом <g/> .
doc#22 Бо не треба конче бути ідеалістом <g/> , щоб знати <g/> , що перебіг історії вирішує людина завтрішнього дня <g/> , її душа <g/> , її світогляд <g/> . </p>
doc#22 Можна бути певним <g/> , і що якби таку перспективу змалювати негритянці в ліфті <g/> , вона б нічого не зрозуміла або до смерті злякалася б такого « <g/> ідеалу життя <g/> » <g/> . </p>
doc#24 Знайте лише <g/> : тут протиріччя не дозволять вам бути байдужими <g/> » <g/> .
doc#25 Молодограматики твердили <g/> , що наука про мову може бути історичною —або перестане бути наукою взагалі <g/> .