Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Це не був балак ні про нього <g/> , ні про мене <g/> , тему вловити було важко <g/> , він залюбки згадував <g/> , не називаючи на ім'я <g/> , людей <g/> , яких я або не знав <g/> , або не вгадував з цієї мови <g/> .
doc#47 У роки <g/> , що йшли безпосередньо після втечі з дому і з України <g/> , факти були занадто близькі <g/> , щоб можна було їх сховати в імлі ілюзії <g/> .
doc#92 А з другого боку — і це вже було не в моїх руках — почалася тяганина з моїм прізвищем <g/> .
doc#81 Усі більші друкарні були знищені при зміні влади <g/> , не було електрики <g/> , не було друкарів <g/> , не було транспорту <g/> , щоб розвозити газету <g/> , не було продавців <g/> , не було <g/> …
doc#81 <p> Якщо можна ставити епіграфи не тільки до літературних творів <g/> , а й до людей <g/> , до більшої частини моїх співкурсників можна було б поставити епіграфом — « <g/> Чорнозем підвівся і дивиться в очі <g/> » <g/> .
doc#20 Але його каліцтво було наслідком операції <g/> .
doc#29 А вистави старореалістичного стилю ( <g/> абстрагуючися від політичної спрямованости <g/> ) міг би прийняти й той глядач <g/> , що ходив до « <g/> Тіволі <g/> » ( <g/> « <g/> 97 <g/> » <g/> , « <g/> Кадри <g/> » <g/> ) <g/> , Усе це <g/> , крім хіба аґітпропу <g/> , мало свою публіку <g/> , глядач ходив <g/> , було культурно <g/> , травленню не перешкоджало <g/> .
doc#96 Виглядає так <g/> , що українців у Ісландії нема й не було <g/> .
doc#6 Та перше <g/> , ніж іти до тих інших плянів <g/> , захованих на більших глибинах <g/> , варт сказати кілька слів про <g/> , власне <g/> , ці відзнаки поверхні <g/> , бо різні пляни співіснують у творчості нашого маляра і діють комплексно <g/> , отже було б незадоволенним снобізмом відтруситися від тих рис <g/> , що першими заполонюють увагу глядача <g/> , й заплющити на них очі <g/> . </p>
doc#81 Усі ці вистави були краще зіграні і культурніше поставлені <g/> , ніж це було б у франківців або ще давніше в Синельникова <g/> , але це був харківський театр <g/> , та не театр Курбаса <g/> .
doc#50 У письменника такої кревної спо- ріднености з селом <g/> , як Осьмачка <g/> , природно було б сподіватися міцних зв'язків з народною піснею <g/> .
doc#40 <p> § 31. СИНТАКСИЧНІ ФІГУРИ </p><p> Синтакса <g/> , як і лексика <g/> , відкриває мовцеві <g/> , як можна було переконатися з попереднього викладу <g/> , широчезні стилістичні можливості <g/> .
doc#15 Якби в цьому реченні воно дублювалося займенником <g/> , то можна було б говорити про називний відмінок уявлення <g/> .
doc#81 Усе це було психічним шоком з позитивною зарядкою <g/> , але що за тим <g/> ?
doc#72 Хоч закиди були безглуздими <g/> , але спростувати їх не було змоги <g/> .
doc#81 По-різному <g/> , але в обох це було те <g/> , що Тичина характеризував <g/> : « <g/> Чорнозем підвівся і дивиться в вічі <g/> » <g/> . </p>
doc#63 <p> Якби треба було штучно виготовити зразки поезії діяметрально протилежної неоклясиці <g/> , — то це були б поезії Тодося Осьмачки <g/> .
doc#47 Людей типу « <g/> синьооких русичів <g/> » навколо не було <g/> .
doc#27 <p> З наставлень ( <g/> множина <g/> , бо було їх не одно <g/> ) до народу випливає й наставления Куліша до козацтва та його ролі в історії України <g/> , про що в дальшому розділі <g/> , і його тута за аристократизмом <g/> .
doc#81 Не треба було бути ні шпигуном <g/> , ні стратегом <g/> , щоб бачити <g/> , що радянська система активно готувалася до війни <g/> .