Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#101 цього <g/> , але все-таки в умовах двомовности <g/> , як це було і є в Харкові <g/> , кожна людина робить вибір <g/> . </p><p> Л. Т. <g/> :
doc#101 служба <g/> . Щодо уявних ворогів <g/> , то краще було б їх позбутися <g/> , звичайно <g/> . І це не так уже важко <g/> ,
doc#101 але повного відриву <g/> , повного розриву ніколи не було <g/> , ясна річ <g/> . А якою я побачив Україну <g/> ? Це <g/> , знову ж
doc#101 світлим воно <g/> , звичайно <g/> , ніколи не буде <g/> . Якби не було тіней <g/> , то ми не сприймали б і світла <g/> . </p><p> Л. Т. <g/> : У
doc#101 на якісь революції в правописі — не думаю <g/> , щоб було доцільно <g/> . Але треба пам'ятати <g/> , що фактично на
doc#102 . І <g/> , очевидно <g/> , я тоді не пішов на зустріч з ним <g/> . Це було все <g/> , що між нами тоді відбулось <g/> . </p><p> У Києві 1990
doc#102 » <g/> . Звичайно <g/> , ніякої добровільности не було <g/> , усіх студентів-чоловіків зобов'язували <g/> . </p>
doc#102 партизани <g/> … </p><p> Про ту незустріч у Нью-Йорку мови не було <g/> : він не заводив <g/> , і я теж не заводив <g/> . І для чого — це
doc#102 : він не заводив <g/> , і я теж не заводив <g/> . І для чого — це було 40 років тому <g/> , що від цього зміниться <g/> , якщо ми
doc#102 одному якісь <g/> … Тепер він мене запросив <g/> , і все було дуже мило <g/> . </p><p> А потім за два роки він запросив мене
doc#102 , і який він був чудовий <g/> , і як я його з'їв <g/> . Правда <g/> , було й друге <g/> , яке ми теж з'їли <g/> . </p><p> Тоді він запросив мене
doc#102 курсі Газетного технікуму <g/> , це десь в 30-ті роки було <g/> , не пригадую <g/> , якого точно року <g/> . Там було три
doc#102 роки було <g/> , не пригадую <g/> , якого точно року <g/> . Там було три групи і була така система <g/> : спочатку брали по
doc#102 майже без помилок чи без помилок <g/> , а в ті роки це було рідкісне явище <g/> , бо народ був не дуже грамотний <g/> .
doc#102 він знає <g/> , усе вміє <g/> , в оцій маминій сорочці — це було дуже мило дивитись <g/> . Це у вересні було <g/> . У грудні я
doc#102 — це було дуже мило дивитись <g/> . Це у вересні було <g/> . У грудні я бачу — новина <g/> : Гончар рожеву
doc#103 доки вона читала сторінки <g/> , де йшлося про інших <g/> , було « <g/> дуже цікаво <g/> » <g/> , а коли дійшла й до свого імені <g/> ,
doc#103 імені <g/> , раптом усе стало « <g/> нецікаво й не так <g/> , як було насправді <g/> » <g/> . Для Вас мало значення <g/> , як
doc#103 Ні <g/> . Я не маю жадних претенсій до свого життя <g/> . Все було <g/> , як було <g/> … </p><p> Розмову вела Катерина КІНДРАСЬ
doc#103 жадних претенсій до свого життя <g/> . Все було <g/> , як було <g/> … </p><p> Розмову вела Катерина КІНДРАСЬ Березень 2002 </p>