Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#99 Як тут не згадати похилого віком Бен Акібу з « <g/> Уріеля Акости <g/> » <g/> , призабутої трагедії призабутого тепер Карла Гуцкова <g/> : що б не траплялося <g/> , що б старий не бачив <g/> , на все він мав одну реакцію <g/> : « <g/> І це вже було <g/> !
doc#87 " — " <g/> Як у лісі хожу <g/> , аж сумно було <g/> !
doc#84 А як добре було <g/> !
doc#10 <p> Першою хронологічно науковою працею Ганцова було ( <g/> 15 <g/> ) <g/> , написане 1915-16 р. як робота в петербурзькому університеті по класі акад <g/> .
doc#10 Тут вона не тільки відновляється від деяких нормативних порад з ( <g/> 5 <g/> ) <g/> , дозволивши <g/> , приміром <g/> , у безособових реченнях на -но <g/> , -то вживати дієслів було ( <g/> 24 <g/> , 10. <g/> .
doc#40 Вжи- ваючися без змін <g/> , форма було ( <g/> а при відтінку повторности — бувало <g/> ) втрачає ознаки складника часової форми <g/> , а переходить у своєрідне вставне слово ( <g/> модальне <g/> ) <g/> .
doc#62 Але то була не мозаїка <g/> , не творений образ <g/> , а тільки купа камінчиків <g/> , з яких можна було ( <g/> або ще не можна було <g/> ) скласти цілісний образ-мозаїку <g/> .
doc#44 Тому статті цієї книжки <g/> , присвячені цим творам <g/> , як і загальним проблемам функціональної доби <g/> , зберігають своє значення як вияв одного з поглядів на те <g/> , що було ( <g/> таких поглядів може бути багато <g/> ) <g/> , і як голос у живій дискусії про те <g/> , що є. Я можу закінчити цей вступ тими самими словами <g/> , якими кінчалася передмова до першої черги критичних статтів і есеїв Юрія Шереха <g/> , « <g/> Не для дітей <g/> » ( <g/> 1964 <g/> ) <g/> : « <g/> Зміни в статтях мінімальні <g/> , і редактор дбав за збереження запаху доби <g/> .
doc#15 <p> З другого боку <g/> , усвідомлення називних речень як особливої категорії відбулося на особливо виразному матеріялі - таким матеріялом були ті випадки <g/> , коли називні речення виступали цілком самостійно <g/> , відірвано від звичних двоелементних речень <g/> , особливо <g/> , коли вони виступали групами <g/> , компактно - згадаймо <g/> , що вперше і виявлено їх в такому тексті <g/> , де <g/> , крім них <g/> , інших конструкцій не було ( <g/> Шопот <g/> .
doc#81 — </p><p> ( <g/> хоч наказу про екзод євреїв ще не було <g/> ) <g/> , і вона відповіла мені з усією щирістю <g/> , що вона буде пробувати дістатися на радянський бік через фронт <g/> .
doc#65 У самому викладанні нас душили обов'язковими курсами діалектичного матеріалізму <g/> , політичної економії <g/> , організації виробництва ( <g/> так <g/> , і таке було <g/> ) <g/> , історії партії <g/> , національного питання і тому подібне без кінця <g/> .
doc#62 Людей <g/> , що були вдома в історії <g/> , багато там не було <g/> ) <g/> .
doc#81 П'єси А. Луначарського — їх ішло три <g/> : « <g/> Королевский брадобрей <g/> » <g/> , « <g/> Слесарь и канцлер <g/> » і « <g/> Медвежья свадьба <g/> » — були більше в традиціях передреволюційного символістично-експресіоністичного театру <g/> , і соціяльні моменти в них були тільки побічні або їх і зовсім не було <g/> ) <g/> .
doc#72 , імені в родовому однини замість імени <g/> , як було <g/> ) <g/> .
doc#81 До родинної традиції належало <g/> , щоб діти вчилися грати на піяніні <g/> , як казано <g/> , не для концертів <g/> , а для себе ( <g/> радіо ж тоді не було <g/> ) <g/> .
doc#0 <p> Не знаю <g/> , чи так це справді було <g/> , але поговір твердив <g/> , що Ігор був не менше пристрасний у тому <g/> , що тепер звуть сексом ( <g/> тоді такого слова не було <g/> ) <g/> .
doc#53 Збіги справді разючі — у деталях <g/> , як і в загальній концепції ( <g/> хоч повної тотожности <g/> , звісно <g/> , не було <g/> ) <g/> .
doc#81 ( <g/> Нагадаю <g/> , що вони були євреї <g/> , і їм вибору не було <g/> ) <g/> .
doc#81 Зате <g/> , коли прийшов час кінчати школу <g/> , це була вже не приватна група Єлецького <g/> , а повноправна « <g/> семилітка <g/> » <g/> , і я дістав посвідку <g/> , що закінчив тринадцяту харківську трудову школу ( <g/> хоч нічого трудового в нашому навчанні не було <g/> ) <g/> .
doc#65 <p> Обвинувачення були такі безглузді <g/> , що працівники Інституту мовознавства на чолі з Мустяцою ( <g/> очевидно <g/> , Кагановича там уже не було <g/> ) наважилися в чемній формі відкинути їх <g/> , випадок винятковий у ті дні <g/> .