This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | Це було страшне горе для мене <g/> . |
doc#26 | Офіційно воно так і було в перші роки революції <g/> . |
doc#0 | Листівку Н. написав по-російськи — щоб легше було читати цензорові <g/> , Галицькому в широкому значенні слова <g/> . |
doc#81 | У себе вдома Цебенко мав добре радіо <g/> , таке <g/> , либонь <g/> , що можна було слухати й закордон <g/> , але він ніколи не запрошував мене приєднатися до нього в таких операціях <g/> . |
doc#63 | <p> Важче й складніше було наповнити поняття Україна новим змістом <g/> . |
doc#65 | Може <g/> , пам'ятника й не було <g/> ? </p> |
doc#81 | Тепер його можна було б назвати комплексом Сталіна <g/> . </p> |
doc#69 | <p> Проста істина <g/> , просте правило і не нове <g/> , але довгий до них шлях <g/> : усе <g/> , що було <g/> , було і має своє місце в історії <g/> . |
doc#6 | Звідси його гістеричне <g/> , корчійне <g/> , екстатичне <g/> , самонищівне захоплення малюванням <g/> , писанням і молитвою <g/> , що діяли як наркотик протягом усього його життя <g/> , відколи він покинув уживати таблетки <g/> , що їх він називає B.M.R. </p><p> Назвотворення було <g/> , отже <g/> , частиною мистцевої “ <g/> наркоманії <g/> ” <g/> , напівбожевільного намагання ствердити свою віру в собі й поширити її в світі <g/> . |
doc#80 | <p> У примітці до « <g/> Розмов Екегартових з Карлом Ґоцці <g/> » Домонтович подає <g/> , що це оповідання було написане « <g/> для вміщення в збірнику прози неоклясиків <g/> , проектованому Павлом Филиповичем <g/> » десь 1925/1926 року <g/> . |
doc#71 | Не було в суспільстві й жодної установи <g/> , здатної забезпечити взаємини та контакти <g/> , потрібні для остаточного утвердження літературної мови <g/> . </p> |
doc#81 | <p> Не було багато подій у моєму житті протягом тих чотирьох — квітень — липень 1944 року — місяців <g/> . |
doc#81 | Редактором газети був П. Сагайдачний <g/> , прибулець з Галичини <g/> , з тих <g/> , що якось просувалися на схід разом з німецьким військом <g/> , просувалися леµально <g/> , діяли в згоді <g/> , а водночас ніби стояли до німців в опозиції і тільки використовували леµальні можливості <g/> , розтягаючи їх <g/> , скільки можна було <g/> . |
doc#81 | Та це не було так просто <g/> . |
doc#92 | Це було ефектно <g/> , і чому ні <g/> ? |
doc#81 | <p> Моє влаштування в комісії <g/> , як і оселення в приватному мешканні <g/> , було теж якоюсь мірою ділом рук Сімовича <g/> . |
doc#76 | Слово було властиве тим колам <g/> , які складалися з « <g/> реакціонерів <g/> » <g/> . |
doc#31 | <p> Усі ці мотиви почасти повторюють <g/> , почасти розвивають те <g/> , що вже було в попередніх памфлетах Хвильового <g/> . |
doc#40 | Можна було б замість а поставити тут і <g/> , але він означав би більшу єдність <g/> , міцніший внутрішній зв'язок двох речень <g/> . </p> |
doc#81 | Це ім'я було ще й тим добре <g/> , що в ньому було р <g/> , і я його вмів вимовити <g/> . |