Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Карою було — мене садовили на стілець <g/> , пам'ятаю <g/> , він стояв між двома шафами <g/> .
doc#81 <p> « <g/> Зµвалтування <g/> » не відбулося <g/> , питань з мови не було — можна додати <g/> , що Соня була доброю студенткою <g/> , але не того типу « <g/> щирих <g/> » і настроєних на творчу струну <g/> , на зразок Білика <g/> , або Кухаря <g/> , або Прилюка <g/> , тип <g/> , що я полюбляв <g/> .
doc#46 Але явною чи в свідомості зрозумілою умовою завжди було — не критикувати Донцова <g/> , не нападати на « <g/> Вісник <g/> » <g/> .
doc#81 Гаслом Сергія Пилиповича в житті й науковій діяльності було — обережність <g/> .
doc#46 Він був високим і ставним <g/> , а в ті роки ще й з легким нахилом до огрядности <g/> , але моє перше враження від нього <g/> , яке лишилося потім назавжди <g/> , було — плюшевий ведмедик <g/> .
doc#81 Дзюркий Дністер був ерзацом Чорного моря <g/> , іржава круча буковинського берега і сірі узвози між домочками з черепичними покрівлями <g/> , виноградники на скнарій землі <g/> , — в цьому всьому було — при добрій уяві — дещо спільне з Кримом <g/> .
doc#40 : « <g/> Сенька вихлюпнув з глечика теплу воду — на денці було — та й пішов стежкою до лісу <g/> » ( <g/> Шиян <g/> ) <g/> ; « <g/> Андрій рідко звертав увагу на страву — голова його була запрятана фабрикою <g/> , — але часом і він одсовував нізчимну юшку <g/> » ( <g/> Коц <g/> .
doc#10 Але й продовжувачів у неї майже не було — тільки й можна згадати праці Романа Смаль-Стоцького в царині вигуків і Ол <g/> .
doc#81 Неофіційним <g/> , серед і для українців було — у війні Росія й Німеччина вичерпають свої сили <g/> , на цей час треба мати зброю в українських руках <g/> , треба мати українців з військовим вишколом <g/> .
doc#81 <p> Хоч чотири роки раннього дитинства пробігли в Польщі <g/> , місто мого дитинства було — Харків <g/> .
doc#95 Але приємно мені було — Харків зустрічав мене своїм справжнім <g/> , глибинним <g/> , дружнім обличчям <g/> .
doc#81 Питання було — чому таке зацікавлення мовою буржуазної країни <g/> ?
doc#81 <p> Найтяжчою проблемою було — як дістатися на вокзал <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> А я живу <g/> » <g/> ) </p><p> Або та ж думка в іншому варіянті <g/> : </p><p> Так завжди було — і нині </p><p> Голубить дітей земля </p><p> Повітря <g/> , рослини <g/> , води — </p><p> Вславляють усі блакить <g/> , </p><p> Усі приходять до згоди </p><p> Безмежно життя любить <g/> . </p>
doc#81 Першим було — і я пам'ятаю великі розміром літери цього речення — ще один слайд моєї пам'яті <g/> : « <g/> Ото діждалися ми зими <g/> » <g/> .
doc#72 Петлюра говорить про них <g/> , як про “ <g/> єдині огнища <g/> <g/> , де “ <g/> більш-менш помітно було <g/> ” українське громадське життя <g/> , хоч і додає <g/> , вживаючи соціял-демократичного жарґону того часу ( <g/> 1908 <g/> ) <g/> , що вони гуртували “ <g/> круг здебільшого українську буржуазну інтелігенцію <g/> <g/> , бо висока членська вкладка ( <g/> але також урядові переслідування <g/> ) частково змушувала активні робітничі елементи “ <g/> стояти за порогом цих товариств <g/> " ( <g/> Петлюра 2. 121 <g/> ) <g/> .
doc#81 Усі більші друкарні були знищені при зміні влади <g/> , не було електрики <g/> , не було друкарів <g/> , не було транспорту <g/> , щоб розвозити газету <g/> , не було продавців <g/> , не було <g/>
doc#103 Все було <g/> , як було <g/> </p>
doc#9 Він слушно показує історичні причини галицького впливу на літературну мову <g/> : « <g/> Час ішов <g/> , і Галичина робила вплив і на Україну <g/> : молодші українці засвоювали галицькі мовні придбання <g/> , бо других не було <g/>
doc#72 Стешенко слушно показує причини допливу нових слів до літературної мови <g/> : “ <g/> Час ішов <g/> , і Галичина робила вплив і на Україну <g/> : молодші українці засвоювали галицькі мовні придбання <g/> , бо других не було <g/>