Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 , і вона знайшла свою смерть з моєї руки <g/> . Це було найбільше вбивство за все моє життя <g/> . Поза тим
doc#16 чужим духом <g/> . Нехай це так ( <g/> хоч і тут можна було б багато заперечити <g/> ) <g/> . Але ми твердимо <g/> , що при
doc#81 вже й думати не міг <g/> , усе стало сіре <g/> , місто <g/> , що було типово провінційним сотні років <g/> , дуже легко
doc#81 комплекс другої парти <g/> . Це не було програмою <g/> , це було незалежне від свідомости <g/> , риса мого характеру
doc#81 на дозвілля <g/> , коли їм приносили <g/> . У той час у Росії було багато видавництв <g/> , що заповняли ринок
doc#81 мода на інженерські фахи <g/> . Туди вступити було найважче <g/> , конкурс був найтяжчий <g/> , а винагорода
doc#81 і до викладачів <g/> , що не знали латини й греки <g/> , йому було однаково — викладати українську чи російську
doc#81 людей — Марка Самойловича та Ірини Осипівни <g/> . І було це виховання <g/> , і була це освіта <g/> , визволена від
doc#40 або наказовому головному реченні <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> He було жадного випадку <g/> , щоб Ольга Карлівна
doc#31 Смолич коментує це так <g/> : « <g/> Зазнане розчарування було чи не найбільшим у всій трагедії Довженкового
doc#62 , чеські <g/> , лотиські і так далі <g/> . І часом можна було б сперечатися <g/> , котра з кожної пари літератур
doc#9 ; рос <g/> . англичанин <g/> ) <g/> . </p><p> Дуже велику колекцію можна було б подати і дієслів такого ж характеру <g/> . Обмежуся
doc#79 на письменника <g/> » <g/> . Не диво <g/> , що висновком було <g/> , що всі по черзі письменники були куркульські
doc#72 справ “ <g/> неправильность его действий <g/> ” <g/> . Але це було вже 1906 р. <g/> , після революції 1905 р. </p><p> Подібні
doc#81 і я став « <g/> ставити <g/> » на ній п'єси <g/> . Акторів у мене не було <g/> , і я обмежувався на тому <g/> , що розподіляв між
doc#31 схоластичним і непотрібним <g/> . Справді це було не так <g/> . Визначення мистецтва як « <g/> методи
doc#81 стін <g/> . Вони накидалися щоночі на нас <g/> , не було як від них рятуватися <g/> . Десь раз на місяць ми
doc#31 на кожній позиції так довго <g/> , як тільки можна було <g/> . Та перед тим полум'я бунту ще раз спалахнуло у
doc#28 » <g/> ) </p><p> Або та ж думка в іншому варіянті <g/> : </p><p> Так завжди було — і нині </p><p> Голубить дітей земля </p><p> Повітря <g/> , рослини <g/> ,
doc#92 в себе славістичні відділи <g/> . їх треба було заповнити людьми <g/> . Кадри напоготові мав тоді