Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#84 Коли він писав <g/> : « <g/> На Запорізькій Січі " <g/> Отче наш <g/> " було гаслом <g/> , подібним до недавнього “Земля і воля <g/> " або нового — наша держава <g/> !
doc#47 Як пише її біограф М. Данилюк <g/> , « <g/> тіло її <g/> , як це вона собі бажала <g/> , " <g/> звичаєм давніх наших предків <g/> " було спалене <g/> .
doc#73 Все таки « <g/> Мала бібліотека МУРу <g/> » навіть у тому неповному ( <g/> було запляновано понад двадцять книжок першої черги <g/> ) і недосконалому вигляді <g/> , в якому вона здійснилася <g/> , відіграла свою позитивну ролю <g/> , показавши <g/> , що українська література еміґрації не обмежується на тих початківських <g/> , а часом і графоманських книжках <g/> , що тоді почали були появлятися при загальній дезорганізації літературного ринку і літературних взаємин взагалі коштом <g/> , природна річ <g/> , самих авторів <g/> .
doc#76 Найдавніший щабель розвитку після періоду існування праслов'янської мови <g/> , який ми можемо реконструювати з більшою чи меншою повнотою і вірогідністю <g/> , це період існування післяплемінних мовнотериторіяльних <g/> , регіональних одиниць ( <g/> було б необережно або й хибно називати їх мовами <g/> ) <g/> , найперші вияви вирізнености яких можна датувати 6-7 століттям <g/> .
doc#15 <p> Цілком аналогічні своєю будовою другий і четвертий приклад <g/> , де після присудків ( <g/> було <g/> , снилось - у першому з них <g/> , не виросло <g/> , не згнило <g/> , було - в другому <g/> ) чекали б однорядних підметів <g/> , а замість того знаходимо <g/> , підтримане включенням двоелементних речень <g/> , переоформлення їх у називні речення <g/> . </p>
doc#16 Скажімо <g/> , питання про ставлення до інших націй на Україні <g/> : культурна автономія їх <g/> , чи асиміляція <g/> , чи виселення <g/> , чи ( <g/> було й таке <g/> ) екстермінація — питання <g/> , в розв'язанні якого теоретики націоналізму вбачають чи не суть націоналізму <g/> , — воно в житті <g/> , попри всю свою важливість <g/> , не стало визначальним в усвідомленні того <g/> , що таке націоналізм і націоналісти <g/> .
doc#10 <p> Головною тезою ( <g/> 12 <g/> ) було <g/> , що чернігівські поліфтонги ( <g/> Курило зве їх “ <g/> дифтонги <g/> ” <g/> ) мають спадну експіраторну силу й тональну висоту ( <g/> 12 <g/> , 19 <g/> ) <g/> .
doc#55 Як попередній здогад можна запропонувати на розгляд припущення <g/> , що правописні зміни ( <g/> 1 <g/> ) і ( <g/> 3 <g/> ) <g/> , імовірно <g/> , були мовно вмотивовані <g/> , а ( <g/> 2 <g/> ) було довільне <g/> . </p>
doc#10 В усякому випадку нове й цінне в ( <g/> 23 <g/> ) було вже виразне намагання виплутатися з хащів психологічного розуміння фонеми й зрозуміти її місце в системі мови <g/> .
doc#30 Звісно <g/> , під 90 ( <g/> без великої надії на саме 90 <g/> ) було б приємніше <g/> , якби всі тебе любили й дбали <g/> , але де і коли таке було <g/> ?
doc#70 Відроджувати тепер на Україні пуризм <g/> , у стилі чеського brusistvi <g/> , або угорського nyelvjitas <g/> ) було б за сучасних обставин абсурдом і <g/> , може <g/> , навіть злочином <g/> . </p>
doc#4 Маємо реакції на літературне життя <g/> , наприклад <g/> , сорокових років у Німеччині й Австрії <g/> : « <g/> Десь зводять арки <g/> , б'ють в літаври <g/> » <g/> , — звичайно ж <g/> , відгук на літературні журнали тих часів « <g/> Арка <g/> » в Мюнхені й « <g/> Літаври <g/> » в Зальцбурзі <g/> , згадка про « <g/> гнилизну <g/> » веде до мого виступу проти не завжди чесного байкаря тих років Івана Манила <g/> , а словечко ніщота ( <g/> « <g/> бруд ніщоти <g/> » в тій таки поезії « <g/> Самотність <g/> » <g/> ) було типове для літературної манери Юрія Косача <g/> . </p>
doc#37 На ульмському з'їзді 1947 року <g/> , де мені й </p><p> Державинові ( <g/> від опозиції <g/> , сказати б <g/> ) було надане слово для головних доповідей і де Державина введено до правління <g/> , Державин зазнав поразки <g/> .
doc#98 дотла в пожежах Харкова 1941 року <g/> . </p><p> ДПУ ( <g/> чи як воно тоді звалося <g/> ) було довго зацікавлене критичним наставлениям Догадька до радянської системи і його погано прихованим « <g/> націоналізмом <g/> »
doc#81 Жити втрьох — мати <g/> , Віра <g/> , я — на мізерну платню прибиральниці ( <g/> хоч тепер не треба було платити комірного <g/> ) було неможливо <g/> .
doc#89 <p> * * * </p><p> Усе тут сказане ( <g/> як каже один мій колега <g/> , повище <g/> ) було написане й опубліковане сорок три роки тому <g/> . Протилежність критики нагляду й критики вгляду існує
doc#65 <p> Знищення четвертого тому академічного словника ( <g/> як і заборона давніше виданих томів <g/> ) було наслідком зміни політичного курсу Уряду УРСР <g/> .
doc#31 — 1925.— 14 червня <g/> ) було продовжене цілою низкою памфлетів у « <g/> Культурі і побуті <g/> » і особливо в « <g/> Плужанині <g/> » ( <g/> які <g/> , до речі <g/> , слід було б зібрати й видати <g/> ) <g/> .
doc#72 Співвідношення українських і польських середніх навчальних закладів ( <g/> гімназій та реальних шкіл <g/> ) було 6 до 50. Це частково компенсувалося тим <g/> , що українці мали ще 10 приватних шкіл ( <g/> 1911. ЕУ 1,929 <g/> ) <g/> .
doc#10 Так Ганцов уважає <g/> , що в українській мові рефлексом *dj було дж <g/> , в противагу російському ж ( <g/> ходжу — 6 <g/> , 262 <g/> ) <g/> ; він відкидає припущення про те <g/> , що в українській мові будь-коли приголосні м'якшилися перед е ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ) і відповідно до цього приймає перехід е в о тільки в закритих складах ( <g/> 6 <g/> , 263 <g/> ; 7 <g/> , 188 <g/> ) <g/> ; хоч <g/> , розглядаючи пи тання про форми з о типу льон <g/> , сльози <g/> , сьомий <g/> , Ганцов кидає не цілком ясну фразу <g/> , що “ <g/> тут о могло постати з е через те <g/> , що приголосні перед е з тієї або іншої причини