Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#59 Але він розуміє і більше <g/> : він знає <g/> : те <g/> , що було в війні <g/> , — було « <g/> повстання бестії <g/> .
doc#37 Причина цього заблуду <g/> , — мого <g/> , а <g/> , мабуть <g/> , і декого ще з ініціятивної групи <g/> , — було те <g/> , що я ( <g/> чи ми <g/> ) були в полоні ідеї національної єдности <g/> .
doc#81 Війна була не наша <g/> , і єдине <g/> , що ми могли зробити <g/> , — було вижити <g/> .
doc#21 Подорож автом — не літаком <g/> , — було це наслідком бажання заощадити <g/> ?
doc#92 Найкращим і властиво єдиним способом подати відомість <g/> , що я існую і працюю за фахом — теза радянської пропаганди була <g/> , що діячі культури на еміграції в Америці позбавлені такої можливости <g/> , — було з'явитися офіційним учасником конгресу славістів <g/> .
doc#72 Також не слід забувати <g/> , що серед українських радянських видань — особливо в роки 1920-22 — було чимало дрібних пропаґандивних брошур <g/> , спрямованих проти українців <g/> , як от “ <g/> правда про петлюрівські брехні <g/> ” <g/> , “ <g/> Про Петлюру <g/> , панську шкуру <g/> ” ( <g/> 1920 <g/> ) і т. п. ( <g/> Сірополко 181 <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Навіть 1930 року <g/> , в період найбільшого розмаху українізації <g/> , число українських шкіл — як уже згадувалося — було 16.162 <g/> , що складало 77 % <g/> !
doc#81 Канцелярії ще працювали <g/> , але авдиторії були порожні <g/> , і було відомо <g/> , що університет <g/> , себто його керівники <g/> , мали евакуюватися <g/> , куди — було невідомо або не розголошувалося <g/> .
doc#47 Друге — в скульптурі <g/> , в пластичних мистецтвах — було також і чеське <g/> .
doc#49 У цьому шуканні довших слів одна з причин нахилу Барки до префіксованих дієслів ( <g/> наздоганяє <g/> , виіскрюється <g/> , досвічати — там <g/> , де могло б буги просто <g/> : доганяє <g/> , іскриться <g/> , світати <g/> ) <g/> ; нахилу до пестливих і здрібнілих форм ( <g/> перекотиполенько <g/> , буйненький <g/> , тополенька <g/> ) <g/> ; нахилу зліплювати два слова в одне ( <g/> город-руїна <g/> , хмара-піна <g/> , татко-ненька — група з одним головним наголосом і другим другорядним <g/> , тоді як у сполуках слів зруйнований городок <g/> , спінена хмара <g/> , татко і ненька — було б два сильні наголоси <g/> ) <g/> .
doc#40 <p> В родовому відмінку деякі односкладові ( <g/> а при повноголосі </p><p> — двоскладові <g/> ) іменники чоловічого роду <g/> , головне коли вони вживаються з прийменником ( <g/> і до певної міри адвербіялі- зуються <g/> ) <g/> , можуть мати двоє закінчень <g/> : під наголосом -а <g/> , не під наголосом -у <g/> : до столу — до столу <g/> , до двору — до двору <g/> , з моста — з мосту <g/> , з плоту — з плоту <g/> , без стида— без стиду <g/> , без сорому— без сорому <g/> , не до сміху — було сміху ( <g/> і сміху <g/> ) <g/> , труда </p><p> — без труду <g/> , до суда— до суду <g/> .
doc#81 Не знаю внутрішнього механізму цього — було це вроджене почуття дисципліни чи страх <g/> ? </p>
doc#72 Не зважаючи на це <g/> , навіть тут — у той самий час — було 42 українські школи <g/> , 48 російських і сто двомовних ( <g/> Сірополко 72 <g/> ) <g/> .
doc#37 Ідеологом групи був Володимир Державин <g/> , провідним поетом Михайло Орест ( <g/> брат Миколи Зерова <g/> ) <g/> , а визначити ролю третього — Володимира Шаяна — було б поза всякою логічною можливістю <g/> .
doc#6 Як і в випадку роману Стовна <g/> , зацікавлення Курилика п'єсою Роберта Болта “ <g/> A Man for All Seasons <g/> ” було <g/> , мабуть <g/> , викликане темою <g/> : життя Томаса Мора <g/> , якого пізніше Курилик зробив однією з центральних постатей своєї саскатунської фрески <g/> .
doc#21 Це був Яків Гніздовський <g/> , до розмови про якого все тут подане про “ <g/> Арку <g/> ” було вступом <g/> .
doc#72 Оскільки за керівництва Кагановича наукові книжки не друкувалися <g/> , а “ <g/> Мовознавство <g/> ” було єдиним органом <g/> , де мовознавці могли вмістити свої праці <g/> , 61 то не буде жадним перебільшенням сказати <g/> , що розвиток мовознавства на Україні цілковито загальмовано <g/> . </p>
doc#25 Він бо завжди виходив з ним же формульованої засади про те <g/> , що “ <g/> українство <g/> ” було для нього “ <g/> релігією життя <g/> ” ( <g/> ЗНТШ 121 <g/> , 236 <g/> ) і не шкодував часу й сил для служіння цій “ <g/> релігії <g/> ” <g/> .
doc#20 було мені так нудно <g/> , </p><p> ніби докупи зійшлися Олесь <g/> , Вороний і Чупринка <g/> . </p>
doc#81 було так нудно <g/> , </p><p> ніби докупи зійшлися Олесь <g/> , Вороний і Чупринка <g/> . </p>