Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#21 трибуні'' й навколо <g/> . На кінець року було ясно <g/> , що склад і стиль праці редакції треба
doc#21 , майже зовсім готове редакційно <g/> , ніколи не було навіть біля складацького або друкарського
doc#21 до кращих німецьких <g/> . Звичайно <g/> , все це було танцем мошки у сонячному промені <g/> . Промінь
doc#21 , танець і саме життя мошки припиняться <g/> . Але так було і з МУРом <g/> . Рано чи пізно мали прийти валютна
doc#22 себе як інтелігенцію <g/> . Осягнути цього було неможливо <g/> , але прагнення було щире <g/> . Комплекс
doc#24 , — щоб старе вмерло <g/> , щоб воно стлівало <g/> , щоб воно було заперечене новим <g/> . </p><p> Коли наважитися перекласти
doc#24 місця і назви для « <g/> Вертепу <g/> » <g/> . Якби треба було таку назву дати <g/> , — ми б вагалися між такими
doc#25 на користь погляду Соболевського <g/> . Але це чуття було блискуче <g/> , коли зважити на те <g/> , що це була
doc#27 . </p><p> У парафразі невтральною мовою ці уривки можна було б віддати так <g/> : </p><p> Я наказав слугам негайно знайти
doc#27 компонентами в кореспонденції Кулішевій було інше <g/> : його творчі пляни <g/> , а далі — загальна
doc#27 , ко горих при їх темноті науковій у москалів не було <g/> . Тепер треба взять своє назад з лихвою <g/> , не
doc#28 стаття підбиватиме підсумки <g/> . </p><p> На цьому можна було б ці короткі зауваги закінчити <g/> , але доводиться
doc#28 » <g/> ) </p><p> Або та ж думка в іншому варіянті <g/> : </p><p> Так завжди було — і нині </p><p> Голубить дітей земля </p><p> Повітря <g/> , рослини <g/> ,
doc#29 побуті ще не було <g/> . </p><p> Отже <g/> , спогад <g/> . Не конче <g/> , як було <g/> , а як запам'яталося <g/> . З різним ступенем
doc#29 . Грати постійно для порожньої залі не можна було <g/> . А публіка не була готова для тотальної
doc#29 був « <g/> Березіль <g/> » <g/> . Не був Курбас <g/> . Чи для Курбаса це було продовження відступу <g/> , розпочатого
doc#29 було на роки <g/> . Заради цього варто було відрочити доглибно своє <g/> , і тільки своє <g/> . Тих
doc#30 . Подруге <g/> , вірте чи не вірте <g/> , але цього літа не було ні одного гарячого дня і не було найменшої
doc#30 літературу нижче від пояса <g/> . Визнаю <g/> , не треба було цього казати <g/> . Ну <g/> , але сталося <g/> . Мене більше не
doc#31 центру <g/> , чи зберегти свою самобутність <g/> , — це було питанням усіх питань <g/> . І хоч ніхто не ставив його