Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#21 На кінець року було ясно <g/> , що склад і стиль праці редакції треба змінити <g/> . </p>
doc#21 Шосте число <g/> , майже зовсім готове редакційно <g/> , ніколи не було навіть біля складацького або друкарського варстату <g/> .
doc#21 Звичайно <g/> , все це було танцем мошки у сонячному промені <g/> .
doc#21 Але так було і з МУРом <g/> .
doc#22 Осягнути цього було неможливо <g/> , але прагнення було щире <g/> .
doc#24 Але передумова зростання <g/> , — щоб старе вмерло <g/> , щоб воно стлівало <g/> , щоб воно було заперечене новим <g/> . </p>
doc#24 Якби треба було таку назву дати <g/> , — ми б вагалися між такими назвами <g/> , як філософська містерія <g/> , неомістерія <g/> , — навіть побутово-філософська містерія <g/> , — але жадний з цих незграбних термінів не охоплює сутности твору <g/> . </p>
doc#25 Але це чуття було блискуче <g/> , коли зважити на те <g/> , що це була фактично перша синтетична спроба такого обсягу <g/> , до того ж при загальному браку матеріялів <g/> , і пізніші досліди показали <g/> , що первісний розподіл говірок у Михальчука був у головному слушніший <g/> , ніж клясифікація Соболевського <g/> , на яку Михальчук був пристав <g/> .
doc#27 <p> У парафразі невтральною мовою ці уривки можна було б віддати так <g/> : </p><p> Я наказав слугам негайно знайти плахту <g/> , сорочку з ляховками і стрічки <g/> .
doc#27 Але центральними тематичними компонентами в кореспонденції Кулішевій було інше <g/> : його творчі пляни <g/> , а далі — загальна концепція української літератури й культури <g/> , загальна концепція української історії <g/> , місце української нації супроти росіян і супроти поляків <g/> , взаємини підросійської України з Галичиною й Буковиною і виховання української людини <g/> .
doc#27 Уже 1857 року в листі до Ґалаґана порушено ці проблеми <g/> : « <g/> Ми збагатили московську річ словами <g/> , ко горих при їх темноті науковій у москалів не було <g/> .
doc#28 <p> На цьому можна було б ці короткі зауваги закінчити <g/> , але доводиться зробити ще одне застереження <g/> : найдоцільніше було б подати перші 5 статтів у тому порядку <g/> , в якому вище перелічені імена поетів <g/> , членів п'ятірки <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> А я живу <g/> » <g/> ) </p><p> Або та ж думка в іншому варіянті <g/> : </p><p> Так завжди було — і нині </p><p> Голубить дітей земля </p><p> Повітря <g/> , рослини <g/> , води — </p><p> Вславляють усі блакить <g/> , </p><p> Усі приходять до згоди </p><p> Безмежно життя любить <g/> . </p>
doc#29 Не конче <g/> , як було <g/> , а як запам'яталося <g/> .
doc#29 Грати постійно для порожньої залі не можна було <g/> .
doc#29 Чи для Курбаса це було продовження відступу <g/> , розпочатого запрошенням Інкіжинова <g/> , чи просто данина фактичному станові й рівневі молодших і просто молодих режисерів <g/> , не знаємо і чи й знатимемо <g/> . </p>
doc#29 Заради цього варто було відрочити доглибно своє <g/> , і тільки своє <g/> .
doc#30 Подруге <g/> , вірте чи не вірте <g/> , але цього літа не було ні одного гарячого дня і не було найменшої спокуси запустити мій « <g/> кондиціонер <g/> » <g/> .
doc#30 Визнаю <g/> , не треба було цього казати <g/> .
doc#31 Країна опинилася на історичному перехресті <g/> : перетворитися на провінцію Москви <g/> , хай тим часом з допущенням <g/> , в обмежених маштабах <g/> , місцевої мови <g/> , але тільки для обслуговування технічних потреб та ідеологічних вимог центру <g/> , чи зберегти свою самобутність <g/> , — це було питанням усіх питань <g/> .