Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Вони <g/> , мабуть <g/> , були б поширеніші <g/> , якби не цілковите або майже цілковите незнання чужих мов <g/> , — бар'єр <g/> , споруджуваний десятиріччями <g/> .
doc#0 <p> Місцеві були потрібні німцям — адміністрації й солдатам — для відплатних акцій <g/> .
doc#0 Адже місцеві люди були нішо <g/> .
doc#0 Папірчики про працю з німецької або замаскованої під німецьку установи ( <g/> а деякі були українські складом і суттю <g/> , афірмовані під німецьку і прикрашені тим-таки орлом непевної породи зі свастикою в пазурях <g/> ) вимагалися й придавалися <g/> .
doc#0 Це були попри все « <g/> костюми <g/> » <g/> , стандартні ( <g/> маспошив <g/> ) і щодня ношені <g/> .
doc#0 Його ґетри <g/> , його бриджі <g/> , саме добротне <g/> , німецьке <g/> , а може <g/> , колись англійське <g/> , вбрання цегляного кольору явно не були « <g/> визволені <g/> » на схід від Сяну <g/> .
doc#0 Тож темпи роботи були незмірно швидші <g/> , ніж у Голубовського <g/> .
doc#0 Тут були історик Борис Крупницький <g/> , етнограф Зенон Кузеля <g/> , якийсь час історик Михайло Антонович і мовознавець Ярослав Рудницький <g/> .
doc#0 Усе це <g/> , як на закордоння <g/> , були солідні досягнення <g/> .
doc#0 Німецькі міста відтепер мали слухати музику алярмових сирен і какофонію вибухів бомб і мін <g/> , милуватися вогненними ріками <g/> , які ще недавно були вулицями <g/> .
doc#0 Слідом за кожною спалахували квартали <g/> , злітали в повітря брили <g/> , що недавно ще були будинками <g/> , на вулицях засівалися міни негайної й повільної дії <g/> . </p>
doc#0 <p> Берлін був занадто пошарпаний <g/> , щоб спромогтися стати сковоро- динським затишком <g/> , як були Красний Лиман і Львів <g/> .
doc#0 Вони були в дощовиках <g/> , як колись був громадянин Галицький у Харкові <g/> .
doc#0 Але їхні плащі були кращі <g/> , ніж у Галицького <g/> .
doc#0 Не було сумніву <g/> , це були представники влади <g/> .
doc#0 Жінки-рятівниці Н. не знав <g/> , — ні прізвища <g/> , ні адреси <g/> , таборових поліцаїв теж ні <g/> , — виявилося <g/> , що молодики в плащах були поліцаями <g/> , мабуть <g/> , таборовими <g/> , а може <g/> , й вищого щабля людоловами <g/> .
doc#0 Виявилося також <g/> , що вони були українці й говорили українською мовою <g/> .
doc#0 Був він чернігівсько-селянського роду <g/> , але переконання його й партійна приналежність були есерівські <g/> , бойові заслуги — і київські <g/> , і хустські <g/> , — перші 1917-1918 <g/> , а другі 1940 <g/> , в обох випадках в українському війську <g/> , а це не надто в'яжеться з працею в німецькій наскрізь нацистській — хоч і деполітизованій — пропаганді <g/> .
doc#0 <p> Редакція « <g/> Дозвілля <g/> » склалася з більш-менш семи осіб <g/> , але стосунки між ними не були прості <g/> .
doc#0 Ліричні тонкощі були йому далекі <g/> .