Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Вони <g/> , мабуть <g/> , були б поширеніші <g/> , якби не цілковите або майже цілковите незнання чужих мов <g/> , — бар'єр <g/> , споруджуваний десятиріччями <g/> .
doc#0 Тут були історик Борис Крупницький <g/> , етнограф Зенон Кузеля <g/> , якийсь час історик Михайло Антонович і мовознавець Ярослав Рудницький <g/> .
doc#1 То були роки <g/> , повні біблійних видінь <g/> , які віщували криваву кару <g/> , помсту <g/> , що мала впасти на грішників та експлуататорів <g/> , роки <g/> , коли « <g/> Злая своєволя / Сама скупається <g/> , сама / В своїй крові <g/> » ( <g/> « <g/> Подражаніє Ієзекіїлю <g/> » <g/> ) <g/> , коли поет кинув в обличчя тим <g/> , хто <g/> , согрішивши <g/> , не розкаявся <g/> : </p><p><g/> …
doc#1 Звернення Т. Шевченка до тем <g/> , мотивів <g/> , образів <g/> , ідей та настроїв <g/> , які вже були в полі його зору <g/> , безперечно <g/> , має послідовний <g/> , циклічний характер <g/> .
doc#4 Шукання ці <g/> , правда <g/> , були корисні <g/> .
doc#4 <p> Рубчак дуже влучно помітив <g/> , що короткі поезії Наталі Лівицької-Холодної попри всю їх підкреслену уривчастість <g/> , їхню підкреслену шкіцовість нібито тільки вражень свого роду імпресіонізм <g/> , і то імпресіонізм навіть не картин <g/> , а тільки акварель <g/> , підготовчих до картин <g/> , що ніколи не були і не будуть написані <g/> , — попри все це вони становлять дуже своєрідну цілість <g/> , так що « <g/> цю книгу на певному рівні справді можна читати як роман <g/> » <g/> .
doc#4 Так здичавілість безмежної Російської імперії привела до розправи з усім тим <g/> , що не відповідало партійній догмі <g/> , — з тонкою плівкою російської дореволюційної інтелігенції <g/> , з національними прагненнями « <g/> околиць <g/> » імперії і тими культурними течіями <g/> , які виросли були саме з духу революції <g/> , — насамперед з формалізмом і футуризмом <g/> .
doc#6 Це були “ <g/> портрети <g/> ” тих знарядь <g/> , тих інструментів <g/> , якими працював мис- тець у цій галерії <g/> , коли він був там найнятий як робітник — обрамлювач картин інших майстрів <g/> : об'єктами “ <g/> портретів <g/> ” були щипці <g/> , молотки <g/> , пензлі <g/> , пилки тощо <g/> .
doc#9 Такі традиції були тільки в Галичині <g/> , причому вони — і це дуже важливо - не були тільки галицькі <g/> , ні <g/> , вони були загальноукраїнські <g/> , тільки створені при найближчій участі галичан <g/> , під посиленим впливом їх <g/> .
doc#9 Таким чином були відкриті дороги для галицького впливу на українську літературну мову <g/> .
doc#9 Якщо для Шафонського північні говірки були нейтральні <g/> , чернігівські — забарвлені позитивно <g/> , а полтавські — негативно <g/> , то для Маркевича негативного забарвлення набрали північні говірки <g/> , а чернігівські й полтавські розцінюються однаково <g/> .
doc#10 Так були передбачені виклади Фасмера в Києві <g/> , однак з цих проектів нічого не вийшло <g/> .
doc#10 Найважливіше заперечення висунув А.Бескровний10 <g/> ) <g/> : він виявив дифтонги з висхідним наголосом у п'ятьох селах <g/> , що творять український острів серед південно-російських говірок у Землянському повіті Воронізької губернії і що свого часу були засновані <g/> , імовірно <g/> , вихідцями з Західнього Полісся <g/> ; пізніше на дифтонги з висхідним наголосом у крайніх північно-західніх українських говірках указав ( <g/> у згадуваній статті <g/> ) В.Курашкєвич <g/> .
doc#10 Ці його погляди в своїй основній частині були прийняті пізнішими дослідниками <g/> . </p>
doc#10 її вчителями були <g/> , очевидно <g/> , Є.Карський <g/> , Є.Тимченко <g/> , В.Поґорєлов <g/> , А.Яцімірський <g/> .
doc#10 Проте для самої Курило записи не були самоціль <g/> .
doc#10 Андре Мазон <g/> , дуже зацікавила мовознавця такої слави як Антуан Меє24. Але відгуки в СССР були незначні <g/> , а в Совєтській Україні — жадних <g/> .
doc#10 Вона приходить до висновку <g/> , що зміна 'а > 'е ( <g/> 'и <g/> ) в позакарпатських західньоукраїнських говірках охоплює як правило ті слова <g/> , де польська мова має ȩ <g/> , а систематичніше здійснена ця зміна в південній частині гуцульського діялекту <g/> , де вона охоплює всі 'а. Щоб пояснити цей розподіл фактів <g/> , Курило вдається до історії польського колонізаційного руху на Західну Україну і висуває тезу про те <g/> , що перехід ‘а в ‘е в українській мові постав під впливом польської мови там <g/> , де польська мова має ȩ <g/> , а там <g/> , де стосунки з польською мовою не були такі безпосередні <g/> , поширено зміну на всяке 'а ( <g/> 20 <g/> , 104 <g/> ) <g/> .
doc#15 Сперечання в цьому питанні <g/> , до яких нам доведеться звернутися надалі <g/> , власне <g/> , не були розв'язані теоретично <g/> : але на практиці термін " <g/> називне речення <g/> " закріпився і <g/> , пропагований шкільними підручниками <g/> , міцно ввійшов в ужиток <g/> . </p>
doc#15 В результаті і витворюється той проміжний тип між неповнотою ( <g/> бо <g/> , як члени ряду з речення були багаті <g/> , висунуті на ролю окремих речень <g/> , вони неповні <g/> ) і називністю ( <g/> бо як окремі речення <g/> , що своєю закінченістю дорівнюють останньому двоелементному <g/> , вони називні <g/> ) <g/> , який уповноважує в подібних випадках вбачати ранній щабель розвитку називних речень з неповних <g/> , при чому - це слід підкреслити <g/> , щабель <g/> , який зв'язаний не з писаною мовою <g/> , а з усною <g/> .