Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#99 б занадто просто — половина політики <g/> , половина еротики <g/> , і <g/> , мабуть <g/> , не була б це поезія і не був би « <g/> Автостоп <g/> » <g/> . Політика тут — це
doc#99 ( <g/> Першою була « <g/> Диригент останньої свічки <g/> » <g/> , 1990. <g/> ) Подиву гідну легкість переходу в тій самій поезії від римованого вірша до неримованого <g/> , говірного і навпаки <g/> , як кольоровий фільм виливається в чорно-білий і навпаки в фільмах <g/> , приміром <g/> , Едґара Райца <g/> .
doc#101 Спочатку була українізація <g/> , а потім від 1930— 1931 року це скінчилось <g/> , і почалася русифікація <g/> .
doc#101 Моя первісна школа <g/> , доуніверситетська <g/> , була переважно російська <g/> , але потім я зробив більш-менш свідомий вибір <g/> .
doc#101 Але треба <g/> , щоб <g/> , по-перше <g/> , вона не була загальною <g/> , щоб були завжди люди з тверезим розумом і холодною головою <g/> , якщо можна так сказати <g/> , які знали б <g/> , де кінчається міт і де починається дійсність <g/> .
doc#101 В перший мій приїзд вона була на піднесенні <g/> , вона шумувала <g/> , так би мовити <g/> .
doc#101 Це була праця <g/> ? </p>
doc#101 звана азбучна війна <g/> , про яку Франко свого часу писав <g/> , що вона ніби зумисне була накинена поляками тоді <g/> , коли після революції 1848 року для українців з'явилася можливість подбати про
doc#102 Ця <g/> , як і перша <g/> , зустріч була в Кончі <g/> .
doc#102 відповідати йому на « <g/> допиті <g/> » <g/> , пішов геть <g/> . </p><p> Між першою зустріччю <g/> , яка була дружня <g/> , і другою <g/> , коли О. Гончар почав мене сповідати <g/> , то між тими
doc#102 і другою <g/> , коли О. Гончар почав мене сповідати <g/> , то між тими двома зустрічами була моя стаття про « <g/> Таврію <g/> » <g/> , тобто він довідався про мою статтю про його
doc#102 Значить <g/> , стаття була надрукована перед тим <g/> , далеко перед тим <g/> , але Гончар довідався про неї після того <g/> , як мене рекомендував до Академії <g/> . </p>
doc#102 сиджу за морями-океанами <g/> , і мене це досить мало обходить <g/> , треба сказати <g/> . </p><p> Це була наша остання зустріч <g/> . </p><p> Т. С. <g/> : І все-таки <g/> , якої Ви думки про творчість
doc#102 Там було три групи і була така система <g/> : спочатку брали по запису <g/> , а потім робили кращу <g/> , середню і гіршу <g/> .
doc#102 І в такій сільській вишиваній сорочці <g/> : не така <g/> , що продається <g/> , а така <g/> , що мама пошила <g/> , — була вона з рожевої матерії <g/> .
doc#103 Але зі мною не так уже й легко <g/> , бо треба <g/> , щоб і фільм мені підходив <g/> , і щоб « <g/> добра душа <g/> » на той час була вільною від своїх справ <g/> …
doc#103 Але мені хотілося б <g/> , щоб вона була не лише моїм життєписом <g/> , а й пам'яткою всім тим <g/> , хто мене формував <g/> .
doc#103 Рука була авторова <g/> , але водили нею учні — Гриць Білик <g/> , Федір Лад <g/> , Дмитро Приляж <g/> …
doc#103 , то у мене склалося враження <g/> , що Ваша думка в оцінюванні її вартісности найчастіше була « <g/> протилежною <g/> » <g/> . Мабуть <g/> , Ви <g/> , на відміну від більшости <g/> , не вважаєте
doc#103 Знаю <g/> , що в Вас була одна з найкращих приватних славістичних книгозбірень світу <g/> .