Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Але приймім другу можливість <g/> , бо воно буде приємне для видавців <g/> , а ще й тому <g/> , що воно ніби підтримує мою тезу про щоденниковий характер або маску поезій Наталі Лівицької-Холодної <g/> . </p>
doc#4 <p> Тільки шкода <g/> , що ми згубили </p><p> і душу в цій боротьбі <g/> , </p><p> і пробачення нам не буде <g/> , милий <g/> , </p><p> ні по цей <g/> , </p><p> ні по той бік <g/> . </p>
doc#4 Бо і тема гармонії <g/> , і тема бунту <g/> , і тема — про яку мова буде далі — смерти — всі вони сприймаються в загальному балянсі збірки як факти й дії <g/> , настрої й пережиття на Україні або поза Україною <g/> , та мало не завжди в якомусь зв'язку з нею <g/> .
doc#4 <p> Ось останні рядки <g/> , якими закривається збірка <g/> , віщування смерти не тільки особи <g/> , а світу <g/> : </p><p> Готовий будь на згубу ще сьогодні <g/> , </p><p> щось буде ще грізніш <g/> , ніж хвиль цих кряжі <g/> , </p><p> аж поки Бог <g/> : « <g/> хай світло згасне <g/> » <g/> , — скаже <g/> . </p>
doc#4 <p> Але може тверезий читач <g/> , схильний до прагматики й точности й остаточности висновків <g/> , читач <g/> , що вірить у те <g/> , що твори літератури « <g/> сделаны <g/> » і можуть бути розмонтовані й знов змонтовані <g/> , як машина <g/> , хоч би й комп'ютерної складности <g/> , буде невдоволений таким закінченням як надто суб'єктивним <g/> , з його <g/> , закінченням <g/> , — апеляцією до того <g/> , що мала б думати поетка <g/> , що диктує критикові його вік <g/> …
doc#4 Альтернативна кінцівка буде коротша й менш релятивна <g/> .
doc#5 І нарешті <g/> : « <g/> Нова людина буде байдужа до кольору вбрання й до смаку їжі <g/> , та зате знатиме смак розумової радости <g/> » <g/> . </p>
doc#5 Нова людина не витрачатиме часу на мистецтво <g/> : це буде « <g/> тип шофера <g/> , простий <g/> , бадьорий і взброєний практичними <g/> , власне технічними знаннями <g/> » <g/> . </p>
doc#5 Гряде царство гниди <g/> , якому не буде кінця <g/> » <g/> .
doc#6 <p> Малим свідченням про одержимість Курилика малярством хай буде згадка про своєрідну виставку <g/> , що відбулася в галерії Аврома Айсікса в Торонто 1980 року <g/> , три роки після смерти Курилика <g/> , двадцять — після першої виставки його творів у тій таки галерії <g/> , яка репрезентувала мистця всі ці роки <g/> .
doc#6 У поодиноких <g/> , хоч і не частих випадках ця проповідницька настанова межує з прямою пропагандою <g/> , приміром у його картинах про ( <g/> точніше було б сказати — проти <g/> ) аборт <g/> , про одну з яких буде докладніше мова далі <g/> .
doc#6 Але тут мотивація многоепізодности й “ <g/> килимности <g/> ” не побутова і не малярська <g/> , і ведуть ці картини радше не до Бройгеля <g/> , а до його попередників <g/> , тож до такого типу картин доцільніше буде повернутися дещо пізніше <g/> , коли буде в нас мова про Куриликові ідеологічні комплекси і про його зв'язок з Босхом <g/> .
doc#6 Але тут мотивація многоепізодности й “ <g/> килимности <g/> ” не побутова і не малярська <g/> , і ведуть ці картини радше не до Бройгеля <g/> , а до його попередників <g/> , тож до такого типу картин доцільніше буде повернутися дещо пізніше <g/> , коли буде в нас мова про Куриликові ідеологічні комплекси і про його зв'язок з Босхом <g/> .
doc#6 Такі є <g/> , серед багатьох прикладів <g/> , картини “ <g/> Якщо Бог так одягає траву <g/> , що завтра буде вкинена до печі <g/> ” <g/> , або “ <g/> Весілля диявола <g/> ” <g/> .
doc#6 Назва повинна була також будити зацікавлення глядача <g/> , бути загадкою <g/> , що не дає спокою <g/> , поки не буде розгадана <g/> , а розгадка містилася — в картині <g/> .
doc#6 Здавалося б <g/> , одначе <g/> , що обличчя матері буде подане в центрі й деталізовано <g/> .
doc#6 І цей “ <g/> абстрагований <g/> ” Курилик буде говорити як сучасник зі своїми сучасниками-абстракціоністами <g/> , а подеколи навіть із поп-артівцями <g/> .
doc#8 Антонія і Франсуа Війона <g/> , то хай і нам буде дозволено побачити в ньому сполучення рис пересиченого цивілізацією скептичного Франса і дитячо-радісного <g/> , пройнятого довір'ям до мислі Григорія Сковороди <g/> . </p>
doc#9 <p> Автор сподівається <g/> , що все-таки ця книжка буде корисна читачеві <g/> .
doc#9 Якщо те чи те слово при пильному вивченні його географії знайдеться як первісноіснуюче і поза Галичиною <g/> , якщо таких слів виявиться навіть десятки <g/> , то все-таки відсоток такого непевного або сумнівного матеріялу не буде настільки великий <g/> , щоб збити загальні висновки <g/> .