Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Наприклад <g/> , пишемо натомість <g/> , хоч вимовляємо натомісць <g/> , бо це слово свого часу постало від кореня міст- <g/> . </p>
doc#24 Він дотримався своєї обіцянки <g/> , даної в « <g/> Слові перед завісою <g/> » <g/> : « <g/> Не ждіть нічого особливо трагічного <g/> , бо трагедія — явище досить умовне і не завжди буває бажане <g/> .
doc#6 ( <g/> Коні <g/> , обернені задом до глядача <g/> , часті і в картинах Бройгеля <g/> , але це не таке драстичне в них <g/> , бо картини Бройгеля не призначалися до вміщення в церкві <g/> ) <g/> .
doc#33 Вони бо і тільки вони намагаються бодай удавати <g/> , що тримаються логіки й фактів <g/> . </p>
doc#81 Його всі звали поза очі Стьопа Клижанівський <g/> , бо він не вимовляв р. Часом здавалося <g/> , що це була його єдина індивідуальна риса <g/> . </p>
doc#63 Він виростатиме з опанованого й відкинутого <g/> , бо перебореного неоклясичного вишколу <g/> ; він виростатиме з пристрасти людської душі епохи історичних катаклізмів <g/> ; він зіпреться на глибинно національне підґрунтя <g/> : фолкльор <g/> , Шевченко <g/> .
doc#9 Для цього треба брати не твори І. Нечуя-Левицького з селянського життя <g/> , бо там традиційні лексичні фонди літературної мови цілком задовольняли письменника <g/> , а його повісті й оповідання з життя інтелігенції або близьких до інтелігенції суспільних прошарків <g/> .
doc#40 , зиеленией — пишемо зелений <g/> , бо зелено <g/> , зёлень вимовляються з е <g/> ; шиерокией пишемо широкий <g/> , бо шир <g/> , завширшки вимовляються під наголосом з и. Це — етимологічний або морфологічний принцип ( <g/> збереження непорушности морфологічних частин — кореня <g/> , афіксів <g/> , закінчень <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> Модест Левицький зреаґував на обидва виступи Нечуя-Левицького <g/> : на перший ( <g/> 1907 <g/> ) він відповів статтею 1909 р. <g/> , а на другий ( <g/> 1912 <g/> ) — брошурою 1913 р. Левицький стоїть на позиції компромісу <g/> , закликає до поєднання галицьких і наддніпрянських елементів у єдиній літературній мові <g/> , бо інакше <g/> , “ <g/> не дай Боже <g/> , доживемо до того сумного явища <g/> , що колись буде дві українські мови <g/> ” ( <g/> 1913 <g/> , 11 <g/> ) <g/> .
doc#40 Не можна ступенювати нормально <g/> , наприклад <g/> , прикметники власний <g/> , козячий <g/> , футбольний <g/> , військовий <g/> , бо це відносні прикметники <g/> .
doc#45 З часом російські професори мали б відійти <g/> , бо з них навіть " <g/> лучшие чувствуют себя в Харькове чужими <g/> ; их место было бы на родине <g/> " ( <g/> 18 <g/> ) <g/> .
doc#15 Ogród radziwiłłowski nad rzeką Wilią <g/> ) - <g/> , назви творів <g/> , вивіски типу Аптека і таблички з написами типу До білетної каси <g/> , бо всі вони <g/> , мовляв <g/> , з'ясовуються лише через обстанову <g/> . </p>
doc#40 Не під наголосом ця система <g/> , виходячи з протиставлення звуків за піднесеністю і лябіялізацією <g/> , може бути подана таким трикутником <g/> : </p><p> а </p><p> о е/и </p><p> у і </p><p> У становищі під наголосом система голосних ускладняється проміжним характером звука и <g/> , який не знаходить собі місця в ряді <g/> , бо однаково протистоїть звукам е і і <g/> , а з другого боку і в'яжеться певними властивостями з кожним з них <g/> : з е його в'яже однаковий спосіб вимови приголосних перед обома звуками — в українській мові приголосні загалом не м'якшаться ні перед е <g/> , ні перед и <g/> , за винятком прикметникових закінчень ( <g/> синє = синье <g/> , синій синьий <g/> ) і позиції після й ( <g/> їх = йих <g/> , єсть = иесть <g/> ) <g/> ; з і його в'яже те <g/> , що і перед і приголосні в певних випадках ( <g/> § 75 <g/> ) не м'якшаться ( <g/> напр <g/> .
doc#2 <p> Не знаю <g/> , як кому <g/> , а мені писати про Лятуринську трудно <g/> , бо хочеться ще й ще цитувати її мініятюрні віршики <g/> , відкривати кожний з них заново і зазирати в них глибше <g/> .
doc#36 Зі Львова я завтра не вирушу <g/> , бо вони запросили мене зайти ще раз <g/> . </p>
doc#26 Радше це були події <g/> , течії <g/> , проблеми <g/> , які навмисне замазувано <g/> , бо пахло від них вільнодумством <g/> .
doc#27 Коли б нам було треба того дива <g/> , то й ми б собі зробили <g/> , бо громада — великий чоловік і <g/> , як схоче <g/> , то на все добре спроможеться <g/> .
doc#72 Три окупації України радянською Росією можна розглядати сукупно <g/> , бо політика щодо української мови лишалася майже незмінною <g/> , так само як не дуже мінявся й статус мови <g/> . </p>
doc#67 <p> Це <g/> , правда <g/> , заява трохи непристойна <g/> , бо <g/> , кажучи це <g/> , я <g/> , очевидно <g/> , хочу зменшити свій вік на яких тридцять років <g/> , або відповідно збільшити вік Тарнавського <g/> .
doc#45 <p> Сміливі зіставлення й узагальнення <g/> , що їх робили Дарвін та Потебня <g/> , завжди бувають позначені елементом ризика <g/> , бо вони мусять затирати чимало деталів <g/> .