Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> Об'єктивна суть виступу І. Нечуя-Левицького <g/> , а тим самим і всієї дискусії <g/> , нагадує виступ того « <g/> сільського дописувача <g/> » <g/> , якого ще 1907 р. цитував Б. Грінченко <g/> : « <g/> Одкиньте набік всю Галичину <g/> , бо вона нам хоть і рідна сестра <g/> , рідніша конечно <g/> , як Московщина <g/> , але живе од нас далеченько <g/> , та ще до того вона <g/> , вештаючись між разними слов'янськими народами <g/> , ввела в свою літературу багато таких слів <g/> , що вони для нашого народу на перший час покажуться трудно понятними і чужішими од " <g/> московських <g/> " <g/> , бо з цими ми мусіли поневолі зріднитися <g/> »2. Так і тільки так стояло питання <g/> : Галичина або Москва <g/> , інкорпорація в літературну мову галицьких елементів — або сповнення літературної мови позиченнями чи кальками з російської мови <g/> ?
doc#101 І це не так уже важко <g/> , бо залежить від нас самих <g/> .
doc#81 Ту останню можна було б і віддати <g/> , але я думав про те <g/> , що німці могли б захотіти взяти для себе будинок « <g/> Саламандра <g/> » <g/> , бо був він один з найкращих будинків у місті <g/> , а тоді ми б переїхали на Чорноглазівську <g/> .
doc#53 Поки не було знайдено рукопису Букваря <g/> , не можна було бути цілком певним того <g/> , як саме це сталося <g/> , але всі дані промовляли за те <g/> , що запровадження єрижки було зроблене редакцією « <g/> Киевской старины <g/> » <g/> , бо це вимагалося законом Російської імперії <g/> .
doc#40 ) до субстантивізованого прикметника багатим не можна додати прикладки <g/> , приміром <g/> , неробам <g/> , бо в сусідстві іменника багатим одразу знов перетвориться на прикметник <g/> .
doc#81 Поза тим <g/> , утрата це невелика <g/> , бо висловлював я в ній речі досить поверхові і учнівські <g/> , на підставі словників Бернекера й Преображенського <g/> .
doc#74 На першій порі чулися окремі голоси <g/> , що одверто говорили про українізацію робітництва <g/> , [ <g/> 58 <g/> ] але такі вимоги було ризиковане висувати як гасло <g/> : з нього бо легко випливало б <g/> , що українізація проводилася не пролетаріятом <g/> , а поза ним і навіть всупереч його бажанню <g/> .
doc#75 Ми сміялись <g/> , бо було весело <g/> , і <g/> , міцно стискуючи руки <g/> , плакали <g/> , бо було сумно <g/> » <g/> . </p>
doc#34 Колгоспники в Україні співають попри все <g/> , бо вони живі попри все <g/> .
doc#80 Вони були наскрізь урбаністичні <g/> , але їхній urbs їх не приймав <g/> , бо він був російський <g/> ; вони писали мовою села <g/> , якого вони не могли прийняти <g/> .
doc#65 А втім <g/> , ці вістки були потрібні <g/> , бо правдиво висвітлювали дійсність і творили передумови до тверезої оцінки стану <g/> .
doc#27 Кожний бо портрет приносить образ снортретованої людини і маляра <g/> .
doc#72 Та це була ризикована гра <g/> , бо росіяни могли легко перебрати все в свої руки <g/> , а час не дозволяв на повільний розвиток <g/> .
doc#53 Останнє <g/> , мабуть <g/> , недогляд <g/> , бо в інших місцях Потебня вживає форми з у <g/> , наприклад <g/> , малював ( <g/> є. 3 <g/> ) <g/> .
doc#40 Сама поява тут родового відмінка множини почасти зумовлена впливом конструкцій з числівниками типу п'ять <g/> , де <g/> , як зараз побачимо <g/> , прикметник стоїть у родовому відмінку множини нормально <g/> , а почасти пояснюється тим <g/> , що при іменниках жіночого й середнього роду форма іменника збігається закінченням і наголосом з родовим відмінком однини <g/> ; під впливом цього і прикметник міг тяжіти до форми родового відмінка <g/> , але не однини <g/> , а множини <g/> , бо появі форми однини перешкоджало значення числівника <g/> . </p>
doc#72 Однак на час повідомлення Ґлазова увесь той захід утратив свою актуальність <g/> , бо 24 листопада 1905 та 26 квітня 1906 р. стали чинними нові “ <g/> Тимчасові правила <g/> ” <g/> , які скасували всяку попередню цензуру ( <g/> Лотоцький 2 <g/> , 381 <g/> ; Єфремов 76 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 ) поволі — прислівник <g/> , бо показує спосіб дії і не має жадного предметового значення <g/> , але в реченні « <g/> При великім табуні кінь гуля по волі <g/> » ( <g/> Нар <g/> .
doc#81 Переїздити до Львова я не мав охоти <g/> , бо був би я там зайдою <g/> , а до того я передбачав війну з німцями і наївно уявляв собі <g/> , що вирішальні бої відбудуться на кордоні і місто буде зруйноване <g/> .
doc#40 Дієприкметник бо показує діяльність як ознаку <g/> , закладену в предметі <g/> , себто в своєму значенні поєднує риси дієслова і прикметника <g/> .
doc#52 Солженіцин мав ширший розмах <g/> , бо його тема не лише про арешт <g/> , ув'язнення і допити <g/> , а й табір <g/> , і заслання <g/> , і втечі <g/> , і бунти <g/> , — але в межах узятого ним обсягу Багряний має більше багатство деталів <g/> .