Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 , неси́—ви́нєси ( <g/> але вихо́дь <g/> , вино́сь <g/> , — бо тут наголос не на приростку <g/> ) <g/> . В деяких випадках
doc#71 годі пояснити лише політичними чинниками <g/> , бо серед збережених текстів західноукраїнських
doc#37 . Було це гайнування часу й марнування сил <g/> , бо і так ці одноденки не жили більше <g/> , як рік чи два <g/> , а
doc#40 Я студіював цілком можливе і без об'єкта <g/> , тут бо наголошений сам процес <g/> ; але речення Я
doc#84 системи функційности <g/> . ( <g/> Це теоретично <g/> , бо справді вони вже вступили в бій і вже дуже <g/> , дуже
doc#12 ) <g/> , діжка ( <g/> бо <g/> : діжа <g/> ) <g/> , надхнення <g/> , зідхати ( <g/> бо <g/> : дихати <g/> ) <g/> , але тхір <g/> , затхлий <g/> . Розрізняється
doc#40 . Слова пестощі <g/> , пахощі не мають форм з -ість <g/> , бо не можуть показувати абстрактної властивости
doc#72 літературної мови <g/> , але сам не може нею бути <g/> , бо він занадто бідний <g/> , щоб міг доставити всі
doc#81 у молоді роки <g/> , хоч тепер було далеко гірше <g/> , бо тоді була надія на майбутнє і тоді не треба було
doc#79 повноцінних людей Україні <g/> . Цього не сталося <g/> , бо всі діла й дні цього покоління були перерізані й
doc#28 » <g/> ) </p><p> це концепція мистецтва <g/> , вищого за життя <g/> , бо єдино вічного — </p><p> Смерть не мине <g/> , і ти загинеш сам <g/> , </p>
doc#79 , лицаря сумної постави <g/> , трагедійна <g/> . Так <g/> , бо нема глибшої трагедії <g/> , як переконатися <g/> , що
doc#40 » ( <g/> Ольж <g/> . <g/> ) <g/> . Група ця раз-у-раз поповнюється <g/> , бо мова багато прислівників використовує як
doc#40 цим певність <g/> , що ці факти конче здійсняться <g/> , бо для цього е засновки <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Ще одно слово — і
doc#34 ніколи не було в дійсності <g/> , але які могли б бути <g/> , бо вони випливають із суті системи <g/> . Такий є <g/> ,
doc#9 позицій <g/> , не дуже правдиве об'єктивно <g/> , бо історично Скалозуби були на той час — говоримо
doc#42 серце — Світло <g/> , ясніше від місяця й сонця <g/> , бо осяває не тільки верх речей <g/> , А й середину їх <g/> » <g/> .
doc#97 влучно зветься wishful thinking <g/> , так було <g/> , бо так мені хочеться <g/> ? </p><p> У кількох місцях свого
doc#15 стане заперечувати <g/> , що тут міститься речення <g/> , бо значення наших слів майже цілком збігається з
doc#24 , а водночас по-своєму телеологічна <g/> , — бо вона не відкидає ідеї закономірности в