This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 | ( <g/> починаю тут писати це слово великою літерою <g/> , | бо | відтепер говориться тут не про Большакова |
doc#53 | , на німецьку мову їх переклав Яґич <g/> , така | бо | була політика редагованого ним журналу <g/> . Це |
doc#12 | літера <g/> , що в наголошеному <g/> , напр <g/> . <g/> . <g/> : дивитися ( <g/> | бо | <g/> : дивиться <g/> ) <g/> , ревти ( <g/> бо <g/> : рев <g/> ) <g/> , степи ( <g/> бо <g/> : степ <g/> ) <g/> , |
doc#72 | світло на розвиток української мови <g/> , | бо | деколи мови меншин чіткіше віддзеркалюють |
doc#25 | . Але й тут не слід цього перебільшувати <g/> , | бо | в ( <g/> 5 <g/> ) iвін зрікся деяких основних тверджень з ( <g/> 1 |
doc#36 | , щеплення і т. п. — слід відмовлятися <g/> , | бо | вони зайві <g/> . ( <g/> 6 серпня 1884 року в листі до М. |
doc#18 | і Довбущуках <g/> » <g/> ; виринув у поезії « <g/> Я буду жити <g/> , | бо | я хочу жиги <g/> » 1880 року <g/> , « <g/> Ex nihilo <g/> » ( <g/> 1885 <g/> ) <g/> , « |
doc#37 | далі вгору <g/> , а винагороди я не діставав жадної <g/> , | бо | навіть ніхто не повертав мені коштів численних |
doc#27 | . </p><p> Для Куліша така статистика не можлива <g/> , | бо | важливі частини його листування втрачені ( |
doc#103 | до кінотеатру <g/> . Але зі мною не так уже й легко <g/> , | бо | треба <g/> , щоб і фільм мені підходив <g/> , і щоб « <g/> добра |
doc#70 | , що журнал поліпшиться <g/> . Наївно <g/> , кажу я <g/> , | бо | не такий бур намір редактора <g/> . По-своєму це було |
doc#40 | здебільшого лишається непомітним для мовця <g/> , | бо | воно не грає жадної ролі для розрізнення |
doc#88 | навіть так думали <g/> , тільки ніхто цього не казав <g/> , | бо | то був би вже політичний акт <g/> . </p><p> Так чи інакше <g/> , з |
doc#2 | при її поетичній колисці <g/> , приймають її й тепер <g/> , | бо | чують бодай просліди первісної мелодії <g/> . Ті <g/> , |
doc#78 | дальшому я зватиму ці говірки чернігівськими <g/> , | бо | їхнє ядро лежало на терені сучасної |
doc#58 | » і сотні тисяч сусідок казали « <g/> І-і-і <g/> , що | бо | то ви <g/> , сусідо <g/> . Де ж це видано <g/> , щоб дівка рано |
doc#62 | Тут можливості невичерпні <g/> , а потреба пекуча <g/> , - | бо | в міру того <g/> , як іде час <g/> , недавно сучасне стає |
doc#19 | гімназії <g/> . Учився хлопець <g/> , видно <g/> , добре <g/> , | бо | його посилають військовим коштом до |
doc#33 | на еміграції засудили « <g/> Місто <g/> » й вилучили <g/> , | бо | воно наважилося називати речі своїми іменами <g/> . |
doc#41 | клієнтом <g/> . </p><p> Людина не ходить до каварень <g/> , | бо | знає сама про себе <g/> : « <g/> Кінчаю я звичайно тим <g/> , що |