Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#97 ( <g/> починаю тут писати це слово великою літерою <g/> , бо відтепер говориться тут не про Большакова
doc#53 , на німецьку мову їх переклав Яґич <g/> , така бо була політика редагованого ним журналу <g/> . Це
doc#12 літера <g/> , що в наголошеному <g/> , напр <g/> . <g/> . <g/> : дивитися ( <g/> бо <g/> : дивиться <g/> ) <g/> , ревти ( <g/> бо <g/> : рев <g/> ) <g/> , степи ( <g/> бо <g/> : степ <g/> ) <g/> ,
doc#72 світло на розвиток української мови <g/> , бо деколи мови меншин чіткіше віддзеркалюють
doc#25 . Але й тут не слід цього перебільшувати <g/> , бо в ( <g/> 5 <g/> ) iвін зрікся деяких основних тверджень з ( <g/> 1
doc#36 , щеплення і т. п. — слід відмовлятися <g/> , бо вони зайві <g/> . ( <g/> 6 серпня 1884 року в листі до М.
doc#18 і Довбущуках <g/> » <g/> ; виринув у поезії « <g/> Я буду жити <g/> , бо я хочу жиги <g/> » 1880 року <g/> , « <g/> Ex nihilo <g/> » ( <g/> 1885 <g/> ) <g/> , «
doc#37 далі вгору <g/> , а винагороди я не діставав жадної <g/> , бо навіть ніхто не повертав мені коштів численних
doc#27 . </p><p> Для Куліша така статистика не можлива <g/> , бо важливі частини його листування втрачені (
doc#103 до кінотеатру <g/> . Але зі мною не так уже й легко <g/> , бо треба <g/> , щоб і фільм мені підходив <g/> , і щоб « <g/> добра
doc#70 , що журнал поліпшиться <g/> . Наївно <g/> , кажу я <g/> , бо не такий бур намір редактора <g/> . По-своєму це було
doc#40 здебільшого лишається непомітним для мовця <g/> , бо воно не грає жадної ролі для розрізнення
doc#88 навіть так думали <g/> , тільки ніхто цього не казав <g/> , бо то був би вже політичний акт <g/> . </p><p> Так чи інакше <g/> , з
doc#2 при її поетичній колисці <g/> , приймають її й тепер <g/> , бо чують бодай просліди первісної мелодії <g/> . Ті <g/> ,
doc#78 дальшому я зватиму ці говірки чернігівськими <g/> , бо їхнє ядро лежало на терені сучасної
doc#58 » і сотні тисяч сусідок казали « <g/> І-і-і <g/> , що бо то ви <g/> , сусідо <g/> . Де ж це видано <g/> , щоб дівка рано
doc#62 Тут можливості невичерпні <g/> , а потреба пекуча <g/> , - бо в міру того <g/> , як іде час <g/> , недавно сучасне стає
doc#19 гімназії <g/> . Учився хлопець <g/> , видно <g/> , добре <g/> , бо його посилають військовим коштом до
doc#33 на еміграції засудили « <g/> Місто <g/> » й вилучили <g/> , бо воно наважилося називати речі своїми іменами <g/> .
doc#41 клієнтом <g/> . </p><p> Людина не ходить до каварень <g/> , бо знає сама про себе <g/> : « <g/> Кінчаю я звичайно тим <g/> , що