Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#21 . І вона воліла мати справу тільки з партіями <g/> , бо ті мали свої політичні програми на папері <g/> , і
doc#22 надморському селі <g/> , звідки « <g/> нема доріг навіть <g/> , бо як море розсердиться <g/> , то забирає єдину
doc#23 мене доля <g/> , </p><p> Покинули люди <g/> . </p><p> Шевченко самотній <g/> , бо він на чужині <g/> , Петренко - бо це condition
doc#24 , взяти <g/> , зламати й поставити навколішки <g/> . Так <g/> , бо місто не тільки « <g/> мудра <g/> , сильна <g/> , зваблива
doc#25 . Але й тут не слід цього перебільшувати <g/> , бо в ( <g/> 5 <g/> ) iвін зрікся деяких основних тверджень з ( <g/> 1
doc#26 державним святом <g/> . Було це недовго <g/> , щоправда <g/> , бо радянська держава його скасувала <g/> ; зовсім не
doc#27 . </p><p> Для Куліша така статистика не можлива <g/> , бо важливі частини його листування втрачені (
doc#28 і до галицької і до еміґрантської критики <g/> , бо вона часом <g/> , не маючи самих творів <g/> , складала
doc#29 культури <g/> . У пізніші роки він у це ядро не виріс <g/> , бо його викорчували <g/> , а екс-чорноземельців або
doc#30 із них відкладаю в надії на зустріч ( <g/> тут <g/> , бо в Києвах я вже ніколи не буду <g/> ) <g/> . Склав я їх цілий
doc#31 вимогами фабули й стилю <g/> . Справді це було не так <g/> , бо в оповіданнях <g/> , в умовах суворої цензури <g/> , було
doc#32 співжиття безпритульної України <g/> , — бо це таки була в мініятюрі ціла батьківщина тих
doc#33 на еміграції засудили « <g/> Місто <g/> » й вилучили <g/> , бо воно наважилося називати речі своїми іменами <g/> .
doc#34 дія <g/> , 75 <g/> ) <g/> , на найвищу скалю ( <g/> 90 <g/> ) <g/> , уроєння ( <g/> 158 <g/> ) <g/> , бо це слова іншого середовища і іншого часу <g/> , не
doc#35 , що Москва сіє на Україні не мир <g/> , а чвари <g/> , бо це було їй вигідно <g/> , щоб приходити княжити і
doc#36 , щеплення і т. п. — слід відмовлятися <g/> , бо вони зайві <g/> . ( <g/> 6 серпня 1884 року в листі до М.
doc#37 далі вгору <g/> , а винагороди я не діставав жадної <g/> , бо навіть ніхто не повертав мені коштів численних
doc#38 б і не бути <g/> , історія літератури лишилася б <g/> , бо вона — історія творів <g/> , а не осіб <g/> . </p><p> Щоб послідовно
doc#39 , світ <g/> , ототожнений з Україною <g/> , є такий <g/> , бо він сприйнятий очима духу <g/> . Тому тут природа
doc#40 здебільшого лишається непомітним для мовця <g/> , бо воно не грає жадної ролі для розрізнення