Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#11 Ось голий перелік <g/> , і то без претензії на повність <g/> : заяви й інші виквіти канцелярського карбу <g/> , журнальний некролог <g/> , листи <g/> , запрошення <g/> , програми <g/> , таємні рапорти <g/> , виступи на симпозії <g/> , агентурні звіти <g/> , протоколи <g/> , виступи в дискусіях <g/> , пародія на Сковороду <g/> , сценарій і текст опери-буф <g/> , віршилища <g/> , початківські поезії <g/> , пародії <g/> , географія й історія дитячих казок <g/> , письмена невідомих ( <g/> неіснуючих <g/> ) мов <g/> , оголошення <g/> , заповіт <g/> …
doc#36 Правда <g/> , Ґе міг почерпнути образи — і напевне почерпнув — прямо з Євангелії <g/> , без посередництва поета <g/> .
doc#73 При видавництві « <g/> Прометей <g/> » мали вийти « <g/> Материнки <g/> » Р. Вишневецької з післямовою М. Глобенка <g/> , одначе вони побачили світ тільки пізніше <g/> , без марки МУРу і без критичної статті <g/> .
doc#7 Чому дальше речення починається сполучником і <g/> : це речення дієслівне ( <g/> здобу ток пильнує <g/> ) <g/> , тоді як перед цим речення без дієслова <g/> .
doc#97 Щоб цього добитися <g/> , щоб без поводатаря рушити до людей сорокових років Шевченкового сторіччя на Оренбуржчині <g/> , щоб розвіяти чар ( <g/> у доброму і злому значенні <g/> ) <g/> , урок <g/> , накинений автором <g/> , людиною іншого століття і інших соціяльних структур і інших лімітів у баченні світу <g/> , парадоксально <g/> , — читач мусить боєм прокласти свій власний шлях до Шевченка — простіше кажучи <g/> , усунути посередника-автора <g/> .
doc#47 Шевчук та інші підносили їхню ідилічність без сантиментальности <g/> .
doc#73 Богдан Кравців ( <g/> збірка « <g/> Кораблі <g/> » <g/> ) виробив собі цю манеру <g/> , мабуть <g/> , не без впливу Максима Рильського <g/> , але він у ній послідовніший від свого ймовірного вчителя <g/> . </p>
doc#81 Він знав ціну радянської системи <g/> , але він уважав цю країну за свою батьківщину і <g/> , без голосних фраз на зразок виголошуваних під час оборони Шатунової дисертації <g/> , у мовчазній мужності <g/> , він прийняв свою долю <g/> .
doc#19 Так постають такі образи <g/> , як </p><p> Брів і очей ізвабливий невгав <g/> , </p><p> Міч поразливая зору огнявого </p><p> ( <g/> « <g/> Ткачиха <g/> » <g/> ) </p><p> Мріється смерть і нічогости вічні віки </p><p> ( <g/> « <g/> Думи засланця <g/> » <g/> ) </p><p> Ні <g/> , вже пропав і пропав без поверну я </p><p> ( <g/> Там таки <g/> ) </p><p> і багато інших <g/> , яким не можна відмовити сили й яскравости <g/> .
doc#81 Усе таки на безриб'ї й рак риба <g/> , і було приємно побачити « <g/> Рожеве павутиння <g/> » в випадкових декораціях і костюмах ( <g/> що Бог послав <g/> ) і майже без режисерської руки <g/> .
doc#81 Це була зелена нудьга <g/> , читав він монотонно <g/> , сухо <g/> , без жадного жарту чи посмішки за цілий рік <g/> .
doc#92 , коли до нього звернулися по мою характеристику <g/> . </p><p> Я міг би наводити подібні приклади без кінця <g/> . Якобсон неугавно діяв двома лініями <g/> : очорнювання мене як особи — в розмовах
doc#40 <p> В родовому відмінку деякі односкладові ( <g/> а при повноголосі </p><p> — двоскладові <g/> ) іменники чоловічого роду <g/> , головне коли вони вживаються з прийменником ( <g/> і до певної міри адвербіялі- зуються <g/> ) <g/> , можуть мати двоє закінчень <g/> : під наголосом -а <g/> , не під наголосом -у <g/> : до столу — до столу <g/> , до двору — до двору <g/> , з моста — з мосту <g/> , з плоту — з плоту <g/> , без стида— без стиду <g/> , без сорому— без сорому <g/> , не до сміху — було сміху ( <g/> і сміху <g/> ) <g/> , труда </p><p> — без труду <g/> , до суда— до суду <g/> .
doc#0 Галицькому треба було лиш закинути якісь прогріхи Н. <g/> , людей без прогріхів до кабінету Галицького не приводили <g/> .
doc#59 Може без світлої віри <g/> , з відкритими очима на гнилизну і цвітіння <g/> , на нікчемність і вищість <g/> , на погорду й гордість <g/> » <g/> .
doc#81 Старостою був Гайовий <g/> , « <g/> профоргом <g/> » Міняйло <g/> , вже був парторг <g/> , комсорг і т. д. Туди ми не могли дістатися <g/> , а жити далі без « <g/> громадського навантаження <g/> » було ризиковано <g/> .
doc#102 Писав він майже без помилок чи без помилок <g/> , а в ті роки це було рідкісне явище <g/> , бо народ був не дуже грамотний <g/> .
doc#99 ) І робиться це без пози і без вульгарности <g/> , навіть із певною делікатністю <g/> , іцо чимсь нагадує іноді навіть Миколу Зерова з його вмінням закувати свої зойки в залізні рамки поетичної дисципліни ( <g/> поза тим поета <g/> , далекого від Забужко <g/> ) <g/> , навіть без « <g/> нецензурних <g/> » слів <g/> , як просто дихається чи сниться <g/> . </p>
doc#70 З максимумом уваги до живомовних процесів і без накидання мові того <g/> , чого в ній нема <g/> .
doc#78 Називаючи північні говірки київським наріччям <g/> , він прямо констатує переорієнтацію літературної мови на південні говірки <g/> : « <g/> Однако же я не спорю и в том <g/> , что ныне ( <g/> підкреслив я. Ю. Ш. <g/> ) полтавское наречие киевскому предпочитается <g/> , и не без причины <g/> » 8а <g/> ) <g/> . </p>