Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#62 З цього " <g/> але <g/> " можна виснувати <g/> , що попереднє <g/> , ота " <g/> невесела слава <g/> " мала в собі щось позитивне <g/> .
doc#40 : розквітла — розквітлий <g/> , зблідла—зблідлий <g/> , піднесла—підпеслий <g/> , запекла— запеклий <g/> , ( <g/> але розволокла —розволіклий <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 , борг <g/> , брат <g/> , бунт <g/> , вал <g/> , верх <g/> , віз <g/> , вік <g/> , вовк <g/> , ворог <g/> , гай <g/> , гній <g/> , голос <g/> , граф <g/> , грім <g/> , гурт <g/> , ґрунт <g/> , дар <g/> , дах <g/> , дим <g/> , дід <g/> , дуб <g/> , жид <g/> , жир <g/> , зад <g/> , знак <g/> , кат <g/> , квас <g/> , кий <g/> , князь <g/> , край <g/> , кум <g/> , лан <g/> , лев <g/> , лід <g/> , ліс <g/> , лоб <g/> , луг <g/> , льон <g/> , мед <g/> , мох <g/> , ніс <g/> , пан <g/> , пил <g/> , полк <g/> , порох <g/> , пуд <g/> , раз <g/> , рай <g/> , рів <g/> , ( <g/> але в родовому відмінку однини поруч рову може бути рова <g/> ) <g/> , рій <g/> , рот <g/> , ряд <g/> , сад <g/> , сват <g/> , світ <g/> , син <g/> , слід <g/> , смак <g/> , сніг <g/> , став <g/> , страх ( <g/> в родовому відмінку однини можлива адвербіялізована форма страху <g/> : зі страху <g/> , не до страху <g/> ) <g/> , тин <g/> , тік <g/> , торг <g/> , фах <g/> , фунт <g/> , хліб <g/> , холод <g/> , ціп <g/> , час ( <g/> але можлива поруч часу форма родового відмінка однини часу і місцевого на часі — 'своєчасно' <g/> , отже <g/> , адвербіялізована <g/> , обидві форми постали під впливом західноукраїнських говірок ( <g/> де взагалі
doc#40 § 44а <g/> ) <g/> ; </p><p> г <g/> ) звичайно в іменниках і прикметниках перед наростками <g/> , що починаються на -к- ( <g/> -ок <g/> ) <g/> , -ц- <g/> , -н- <g/> , -е- <g/> , -и- ( <g/> але крім -ин ( <g/> я <g/> ) <g/> , -иp <g/> : княгиня <g/> , бойкиня <g/> , пухир <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#40 : братова ( <g/> але <g/> : братова краватка <g/> ) <g/> , cuнова ( <g/> але <g/> : синова праця <g/> ) <g/> .
doc#52 Ось довгий список соловецьких в'язнів <g/> , усі росіяни <g/> , і тільки росіяни ( <g/> с. 42 <g/> ) <g/> , — між іншим прохопилася одним-одна фраза про привезення « <g/> басмачів <g/> » ( <g/> але безіменних <g/> !
doc#82 Знайомство українського читача України з Юрієм Шерехом — це частинка його знайомства з тим малим ми2. Тому <g/> , якщо потрібний українському українотеренному читачеві впровід до писань Юрія Шереха <g/> , усвідомлення факту відмінности двох малих ми і усвідомлення того <g/> , в чому ця відмінність насамперед лежить <g/> , має більше значення <g/> , ніж біографія критика <g/> ; справді важить пізнання того <g/> , чим автор зобов'язаний своєму новому <g/> , західньому <g/> , « <g/> космополітичному <g/> » ( <g/> але зовсім не безрідному <g/> !
doc#14 У нашу добу хворих нервів поет <g/> , що його ми потребуємо всією душею <g/> , — це той « <g/> кроткий пророк <g/> » ( <g/> але не в стилі Марка Вовчка <g/> , а поет нашої доби <g/> ) <g/> , що світить <g/> , огріває і оживляє убоге серце <g/> , неукрите <g/> , голоднеє <g/> .
doc#15 Щождо елементів значення підмета <g/> , то вони випливають не тільки з походження тих називних відмінків <g/> , яке вказує на їх колишню безпосередньо підметову функцію в багатьох ( <g/> але не в усіх <g/> ) випадках <g/> , а і з того <g/> , що граматично незалежний називний відмінок не може не наближатися до ролі підмета в нашому сучасному логіко- граматичному сприйнятті <g/> , вихованому на номінативно-двоелементній структурі речення <g/> .
doc#81 Я звик до рутини кримського відпочинку — день за розкладом <g/> , виноград <g/> , засмагання на пляжі <g/> , бродіння в хвилі Чорного моря ( <g/> я не вмів плавати <g/> , це належало до моїх антиспортових настроїв <g/> ) <g/> , вечірні бої з москітами <g/> , короткі <g/> , одноденні екскурсії <g/> , завжди великими групами <g/> , до інших місцевостей Південного берега ( <g/> але ніколи до Бахчисараю <g/> , якого мені так і не привелося бачити <g/> ) <g/> , настояне духмяне повітря <g/> , — і ніяких більше романів <g/> , захоплень <g/> , бур <g/> , — була своя принада в цій з року в рік повторюваній одноманітності без несподіванок <g/> .
doc#15 <p> Очевидно <g/> , між неповними безприсудковими і називними реченнями є органічна <g/> , принципіяльна близькість ( <g/> але <g/> , звичайно <g/> , не тотожність <g/> ) <g/> , якої нема між багатьма іншими синтаксичними категоріями <g/> .
doc#40 : братова ( <g/> але <g/> : братова краватка <g/> ) <g/> , cuнова ( <g/> але <g/> : синова праця <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> 3. У трискладових іменниках жіночого і почасти чоловічого роду з приростком ви- ( <g/> крім тих іменників жіночого роду <g/> , що мають наросток -к ( <g/> а <g/> ) <g/> ) словники здебільшого подають старі форми з наголосом на корені <g/> : вистава <g/> , вимова <g/> , вимога ( <g/> але випадок <g/> ) <g/> , але останнім часом схід України має тенденцію переносити наголос на приросток ви- <g/> : вимова <g/> , вимога <g/> , зрідка навіть виставаxlii <g/> .
doc#40 слати <g/> ) — вистилати ( <g/> але вистеляти <g/> ) <g/> ; сюди ж належить поява -и <g/> , - в недоконаних дієсловах розтинати <g/> , починати <g/> , засинати <g/> , проклинати напинати <g/> , пожинати <g/> , відпихати <g/> , загинати <g/> , засихати ( <g/> при доконаних розтяти <g/> , почати <g/> , заснути <g/> , проклясти <g/> , нап'ясти і напнути <g/> , пожати <g/> , відіпхнути <g/> , загнути <g/> , зас ( <g/> о <g/> ) хнути <g/> .
doc#81 Я писав про нього тут <g/> , в своїх згадках про шкільні роки <g/> : страх бути в першому ряді <g/> , глибоко приховане бажання не висуватися ( <g/> але бути висуненим <g/> , ніби проти власної волі <g/> ) <g/> .
doc#72 Петлюра говорить про них <g/> , як про “ <g/> єдині огнища <g/> ” <g/> , де “ <g/> більш-менш помітно було <g/> ” українське громадське життя <g/> , хоч і додає <g/> , вживаючи соціял-демократичного жарґону того часу ( <g/> 1908 <g/> ) <g/> , що вони гуртували “ <g/> круг здебільшого українську буржуазну інтелігенцію <g/> ” <g/> , бо висока членська вкладка ( <g/> але також урядові переслідування <g/> ) частково змушувала активні робітничі елементи “ <g/> стояти за порогом цих товариств <g/> " ( <g/> Петлюра 2. 121 <g/> ) <g/> .
doc#12 : вчорашній <g/> , справжній <g/> , а далі такі головніші прикметники <g/> : братній <g/> , будній <g/> , верхній <g/> , вечірній <g/> , всесвітній ( <g/> але освітній і освітний <g/> ) <g/> , городній <g/> , давній <g/> , дорожній <g/> , достатній <g/> , дружній ( <g/> дружня держава <g/> , — але і дружний — дружна робота <g/> ) <g/> , житній <g/> , задній <g/> , західній <g/> , крайній <g/> , кутній <g/> , літній <g/> , майбутній <g/> , могутній <g/> , мужній <g/> , нижній <g/> , новітній <g/> , обідній <g/> , осінній <g/> , останній <g/> , передній <g/> , пізній <g/> , порожній <g/> , присутній <g/> , ранній <g/> , самотній ( <g/> і самітний <g/> ) <g/> , середній <g/> , синій <g/> , спідній <g/> , сторонній <g/> , сусідній <g/> , східній <g/> , художній <g/> . </p>
doc#6 І його старий світ <g/> , з якого він вийшов <g/> , і його новий світ <g/> , до якого він частково входив ( <g/> але не цілком <g/> , ніколи не цілком <g/> ) <g/> , — обидва загрожували йому тим <g/> , що він називав “ <g/> деперсоналізацією <g/> ” <g/> .
doc#12 <p> 4. В словах четвер <g/> , набір відпало кінцеве г ( <g/> але четверга <g/> , борг <g/> ) <g/> . </p>
doc#65 Так само в іменах людей <g/> , теж позичених давніше <g/> : Михайло <g/> , Микола <g/> , Кирило <g/> , Галина ( <g/> але такого переходу і в и не буває в іменах <g/> , що ввійшли до вжитку пізніше <g/> : Леонід <g/> , Ніна і т. п. <g/> ) <g/> .