Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Поїзд ішов більш-менш за розкладом <g/> , подорож таки була авантюрою <g/> , але вона була <g/> .
doc#0 <p> Історію української або україномовної преси в Німеччині ще не написано <g/> , а слід було б. Серед німецьких видань для українських робітників <g/> , видань <g/> , народжених у Берліні <g/> , але тепер звідти вивезених <g/> , був ілюстрований двотижневик « <g/> Дозвілля <g/> » <g/> , аполітично-розваговий <g/> , без злободенносте <g/> , без фронтів і без повчань <g/> , хай робітники на кілька годин забудуть свою невеселу долю і свою не милу серцю примусову псевдобатьківщину <g/> , посміються над карикатурами й потішаться або зажуряться над віршами й оповіданнями <g/> .
doc#0 « <g/> Дозвілля <g/> » ще друкувалося <g/> , але вже фактично не розповсюджувалося <g/> , що саме там друкується — не мало вже ніякого значення <g/> , оберти всіх машин розхитувалися <g/> , уповільнювалися і завмирали <g/> .
doc#4 — </p><p> але вже Фавст наказує переселити старих <g/> , а Мефістофель здійснює це як підпал їхньої хатини <g/> , і провістя богів про одночасну смерть обох здійснюється не ідилією проростання в дерева <g/> , а спільною загибеллю — спаленням у пожежі — </p><p> In wilden Kampfes kurzer Zeit </p><p> Von Kohlen <g/> , rings umhergestreut <g/> , </p><p> Entflammte Stroh <g/> , Nun lodert's frei <g/> , </p><p> Als Scheiterhaufen dieser drei <g/> . </p>
doc#5 Фізіологічній потребі <g/> , якої природа <g/> , на жаль <g/> , для мене не пошкодувала <g/> , я мушу забезпечити нормальне заспокоєння <g/> » <g/> , – але на цьому й годі <g/> .
doc#5 Твір Підмогильного – невеличка <g/> , ніким не помічена <g/> , але все таки ланка в світовому літературному процесі <g/> . </p>
doc#6 Це була для нього насолода <g/> , але <g/> , напевне <g/> , також школа мистецької самоосвіти — як передати адекватно форму й “ <g/> душу <g/> ” цих інструментів <g/> , їхню поверхню <g/> , гру світла на них <g/> .
doc#6 Ось двоє дітей приносять зібрані квіти дорослій парі <g/> , ми хотіли б знати <g/> , чому <g/> , що стоїть за цим фактом <g/> , — але назва тільки “ <g/> Сцена на кухні <g/> ” <g/> .
doc#7 На приклади його можна б вказати легко і в американській або англійській поезії <g/> , але не буду переобтяжувати статті іменами й назвами <g/> . </p>
doc#8 Я дозволю собі процитувати трохи довгу <g/> , але яку ж яскраву ( <g/> і суб'єктивну <g/> ) характеристику Кулішевого Кирила Тура з праці про Куліша <g/> .
doc#9 Великої України <g/> : П. Куліша <g/> , О. Кониського <g/> , І. Левицького <g/> , Т. Зіньківського <g/> , М. Драгоманова <g/> , М. Комаря <g/> , І. Білика <g/> , Д. Мордовця-Сліпченка <g/> ; імена перекладачів з західноєвропейських письменників з Великої України <g/> : П. Куліша <g/> , П. Ніщинського <g/> , Т. Зіньківського <g/> , М. Старицького <g/> , С. Руданського — і робить з цього висновок-повчання <g/> : « <g/> Нехай же наші браття-галичани не кажуть <g/> , впиваючись провінціяльною гордістю <g/> , що мов самі вони й мову виробили і літературу наукову та перекладову склали <g/> »1. Так <g/> , усі ці люди стояли в перших лавах творців і розроблювачів нової української літературної мови <g/> , але становище було таке <g/> , що більшість з них об'єктивно якраз проводила <g/> , як і М. Драгоманів <g/> , галицькі мовні впливи <g/> .
doc#9 Вони були синтезовані в Саксонії <g/> , але німецька літературна мова ввібрала в себе силу елементів з інших діялектів <g/> , що дає дослідникові право говорити про « <g/> елективний склад цієї мови <g/> »lvi <g/> , але не як про лихо <g/> , а як про прикмету високого її рівня <g/> . </p>
doc#9 У дальшому я зватиму ці говірки чернігівськими <g/> , бо їхнє ядро лежало на терені сучасної Чернігівщини <g/> , але не слід спускати з ока <g/> , що тоді не різнилися істотно від суто чернігівських говірок і говірки сучасної північної Полтавщини <g/> , які тепер мають перехідний характер на північній основі <g/> .
doc#10 <p> Хоч діяльність обох належить до розмірно недавнього часу <g/> , але в хуртовині подій на Україні загубилася більшість документів доби і загинула більшість живих свідків <g/> .
doc#10 Це <g/> , правда <g/> , дало змогу радикально поліпшити якість другого та третього тому супроти першого <g/> , але затягло темпи всього видання і кінець-кінцем спричинилося до того <g/> , що останній том так і не дістався на полиці тих <g/> , хто його потребував <g/> . </p>
doc#10 Книжка виросла з невеликої брошурки в першому виданні <g/> , так само <g/> , як і інша брошура ( <g/> 4 <g/> ) <g/> , надиханої любов'ю до української мови й бажанням підкреслити багатство її синтаксично-фразеологічних можливостей <g/> , — але в другому <g/> , а особливо в третьому виданні вона стала широким порадником в основних синтаксично-стилістичних питаннях української літературної мови <g/> .
doc#10 І хоч дещо з цих узагальнень сьогодні не можна прийняти <g/> , але навіть і в цих небагатьох випадках шукання Курило були вирішальні для дальшого розвитку української мовознавчої науки <g/> .
doc#11 Це могло бути третьою інтермедією <g/> , але не стане <g/> , бо не має літературного характеру <g/> .
doc#12 : вчорашній <g/> , справжній <g/> , а далі такі головніші прикметники <g/> : братній <g/> , будній <g/> , верхній <g/> , вечірній <g/> , всесвітній ( <g/> але освітній і освітний <g/> ) <g/> , городній <g/> , давній <g/> , дорожній <g/> , достатній <g/> , дружній ( <g/> дружня держава <g/> , — але і дружний — дружна робота <g/> ) <g/> , житній <g/> , задній <g/> , західній <g/> , крайній <g/> , кутній <g/> , літній <g/> , майбутній <g/> , могутній <g/> , мужній <g/> , нижній <g/> , новітній <g/> , обідній <g/> , осінній <g/> , останній <g/> , передній <g/> , пізній <g/> , порожній <g/> , присутній <g/> , ранній <g/> , самотній ( <g/> і самітний <g/> ) <g/> , середній <g/> , синій <g/> , спідній <g/> , сторонній <g/> , сусідній <g/> , східній <g/> , художній <g/> . </p>
doc#12 : міль <g/> , сільський <g/> , кільце <g/> ; але спілчанин <g/> , у спілці <g/> , галченя <g/> , галці ( <g/> від слів <g/> : спілка <g/> , галка <g/> ; а напр <g/> .