Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 <p> Наші перші зустрічі <g/> , — але не знайомство — припадають на роки 1929-1930. Ми були студентами Харківського університету <g/> , що тоді ще не був нагороджений « <g/> присвоєнням <g/> » йому « <g/> імени Максима Горького <g/> » <g/> ; натомість він був перейменований у вельми доброзвучне ХПІПО ( <g/> Харківський педагогічний інститут професійної освіти <g/> ) <g/> .
doc#21 Це було дуже принципово <g/> , але практично означало в тогочасних обставинах <g/> , що ми взагалі нічого не видаємо — для письменницької організації — самогубство <g/> .
doc#22 Еміґрація — один з виявів цього <g/> , але до кількости еміґрантів треба додати ще мільйони втікачів усередині країн <g/> , втікачів від воєнних дій <g/> , від голоду і холоду <g/> , від бездомности й непривітности <g/> . </p>
doc#23 Народницька історія літератури зосередилася на внутрішній динаміці <g/> , але це була історія без історизму <g/> : всі письменники любили народ <g/> , кожний попередній письменник готував наступного <g/> , наступний виростав з попереднього ( <g/> Сергій Єфремов <g/> ) <g/> .
doc#24 <p> Коментар цей дуже дотепний і часто правильний <g/> , але можна закинути йому дві хиби <g/> : твір розглядається тільки як політичний <g/> , майже зігноровано його філософсько-світоглядове настановлення ( <g/> хоч перед цим критик і назвав « <g/> Вертеп <g/> » « <g/> філософським твором <g/> » <g/> ) <g/> ; а в аналізі національно-політичної концепції твору не розкрито <g/> , мабуть <g/> , найголовнішого <g/> : що це за НОВА українська людина <g/> , що це за НОВА Україна <g/> , — в чому їх новість <g/> , не розкрито <g/> , отже <g/> , того <g/> , заради чого Любченко й писав свою « <g/> повість <g/> » <g/> .
doc#25 В цьому ж виданні вміщена праця <g/> , написана ним спільно з Чубинським “ <g/> Поляки в Юго-западном крае <g/> ” <g/> , що має головне етнографічний характер <g/> , але цікава й для мовознавця простеженням українських впливів на мову місцевих поляків <g/> , на польську літературу і польську мову взагалі <g/> . </p>
doc#26 Важко повірити <g/> , але нема в Квітки й слова Україна <g/> , чотири рази вживаного в розмірно короткій ( <g/> 105 рядків <g/> ) поезії Шевченка <g/> ! </p>
doc#27 На практиці <g/> , коли йдеться про листування літераторів <g/> , його використовують звичайно як матеріял для побудови біографії даного письменника на рівні з документами <g/> , щоденниками <g/> , спогадами <g/> , але без уваги до специфіки епістолярних писань <g/> . </p>
doc#28 Але зроджене й започатковане тоді здебільшого не розвинулося органічно <g/> , а було обрубане в цвіту <g/> , лишилися тільки бічні пагінці <g/> , які хоч і виявляють ті самі тенденції <g/> , але <g/> , як правило <g/> , не так чітко й яскраво <g/> .
doc#29 Не скажу <g/> , що від пелюшок <g/> , але <g/> , поза всяким сумнівом <g/> , з тих днів <g/> , коли голос мій ще не заломився на справді чоловічий і голярських причандалів у моєму побуті ще не було <g/> . </p>
doc#30 Навіть до мене <g/> , — але тільки з Польщі <g/> , — зверталися по дозвіл перекласти моє житиє св <g/> .
doc#31 ] » <g/> , « <g/> Думок проти течії <g/> » і « <g/> Апологетів писаризму <g/> » <g/> , але це тільки фраґменти <g/> , раз-у-раз порозбивані редакторськими крапками-пропусками <g/> .
doc#32 Тверезістю в поведінці <g/> , умінням добирати людей — він був <g/> , сказати б <g/> , східняцьким Кубійовичем <g/> ; але він добре розумівся на своїх колеґах і вмів ними керувати — це тут потрібне слово <g/> .
doc#33 Ніщо не виключалося цією програмою – політична актуальність <g/> , плекання літературної традиції <g/> , злободенність <g/> , – але йшлося про те <g/> , щоб крізь усе це без фальшивої скромности і без невдаваного страху продертися до людини <g/> , її душі і її тіла <g/> .
doc#34 <p> З тактом мистця <g/> , що не хоче відтворювати « <g/> хід подій <g/> » <g/> , а прагне показати правду історії певного часу <g/> , але воднораз поза часом — Осьмачка взяв не роки колективізації <g/> , не жахливі сцени голоду імени Сталіна <g/> , а розмірно спокійний час <g/> , коли колгоспи вже зорганізовані і діють <g/> .
doc#35 ) <g/> , але чимраз більше виходить на передній плян і той тип <g/> , який існував може завжди <g/> , але досі перебував у тіні і не смів голосно себе заявити <g/> , тип людини <g/> , що сама приборкує свої сили і шукає порятунку свого <g/> , — так <g/> , уже тільки свого <g/> , існування у вростанні в систему московської рабсько-холопської держави <g/> .
doc#36 Може Толстой і почував себе порадником і вчителем Ґе <g/> , але він таким не був <g/> .
doc#37 Фюрт — окрема адміністративна одиниця <g/> , але фактично північносхідне передмістя Нюрнбергу <g/> .
doc#38 Найближчий був Агапій ІІІамрай у своїй <g/> , щоправда <g/> , конспективній <g/> , але все таки « <g/> Історії української літератури <g/> » ( <g/> 1928 <g/> ) <g/> .
doc#39 Так буває орлиця <g/> , вкинута в клітку <g/> , спочатку б'ється грудьми <g/> , головою <g/> , пазурями об іржаві ґрати <g/> , але заюшена кров'ю і знесилена падає без руху <g/> , ждучи <g/> , поки спрагнене волі невгавуче серце кине її знов у смертельний та нерівний бій з холодним залізом неволі <g/> » <g/> .