Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Правдоподібно <g/> , Костецький не може претендувати на амплюа великого письменника <g/> , що б це практично не означало <g/> , мабуть <g/> , мало або нічого <g/> .
doc#4 Европейські малярі типово завжди намагалися заповнити кожний сантиметр площини свого образу <g/> , японські не боялися лишати великі простори поверхні білими або золотими <g/> , не боячися обмежитися на одній квітці або гілці серед порожняви <g/> , </p><p> лишаючи глядачеві робити взагальнення від даного часткового <g/> .
doc#4 Для тих <g/> , хто забув свого Овідія або ніколи не дійшов до нього <g/> , пригадаймо <g/> : фрігійське подружжя з цими іменами жило в погідному коханні <g/> , вірності й гармонії до старечого віку <g/> , і світ їм був такий же приязний <g/> , як їхня хата <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Жарт <g/> » <g/> ) </p><p> Це зведення Музи на хідники й мешканнячка нетрів американського міста виявляється в чимраз більшому ширенні метонімії коштом метафори <g/> , метонімія бо не бере нас з середовища до якогось іншого <g/> , ніби вищого <g/> , вона тримає нас цупко там <g/> , де ми були б <g/> , коли б і не вдавалися взагалі до образности — </p><p> то не горщики на кухні — </p><p> википить душа до дна <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Як вогонь <g/> » <g/> ) </p><p> або у включенні метонімії в метафору <g/> : </p><p> Огорнувсь голубиними вуалями </p><p> парк <g/> … </p>
doc#4 Кажучи паралелями <g/> , Наталя Лівицька-Холодна не написала й не напише дев'ятої симфонії або « <g/> Фавста <g/> » <g/> .
doc#5 Якби тут грала ролю логіка <g/> , Марта повинна була б вибрати або Льову <g/> , бо він любить її коханням-приязню і коханням-відданістю <g/> , або Дмитра <g/> , бо він чесна людина й хоче заснувати родину <g/> .
doc#6 <p> Такого типу “ <g/> килими <g/> ” <g/> , з візерунками малих різнокольорових людей <g/> , тільки не такі багаті на епізоди <g/> , знайдемо і в Курилика <g/> , приміром <g/> , у його “ <g/> Сон мера Кромбі <g/> ” <g/> , у “ <g/> Після снігопаду на авеню Балзам <g/> ” у торонтському циклі або в “ <g/> Весіллі в Кашубах <g/> ” у польському циклі <g/> , а на цій виставці — “ <g/> Споглянь людину без Бога <g/> ” ( <g/> ч. 19 <g/> ) <g/> , хоч тут епізоди почасти відмежовані один від одного контуром ніби окремої рамки <g/> , так що картина сприймається подеколи як конґльомсрат відносно самостійних менших картин <g/> , об'єднаних тільки загальною ідеєю <g/> .
doc#9 Галичина переважно засвоює більш або менш критично і обмежено мовні здобутки далі на схід розташованих українських земель <g/> .
doc#9 Але рівнобіжно йде й органічний розвиток свого словотворення <g/> , зміни значення слів — поширення значення якогось наявного слова або <g/> , навпаки <g/> , звуження ( <g/> спеціялізація цього значення відповідно до потреб життя <g/> ) <g/> . </p>
doc#9 » — за характеристикою Б. Грінченка <g/> ) 3 або звороту звертаюся до вас <g/> , про який Б. Грінченко писав <g/> : « <g/> Се " <g/> до вас звертаюся <g/> " чи польонізм <g/> , чи москалізм <g/> , але у всякому разі річ не вкраїнська <g/> ; по-вкраїнському се значить <g/> : " <g/> до вас повертаюся <g/> " <g/> , а якщо висловити по-вкраїн- ському авторову думку <g/> , то треба сказати <g/> : " <g/> до вас вдаюся з покликом <g/> " або просто " <g/> вас кличу <g/> " <g/> , " <g/> вас закликаю <g/> "»4. </p><p> Таким чином і в своїх прикладах <g/> , і головне в своїх вимогах і тоні стаття Б. Грінченка була більше полемічна <g/> , ніж речова <g/> .
doc#9 » — за характеристикою Б. Грінченка <g/> ) 3 або звороту звертаюся до вас <g/> , про який Б. Грінченко писав <g/> : « <g/> Се " <g/> до вас звертаюся <g/> " чи польонізм <g/> , чи москалізм <g/> , але у всякому разі річ не вкраїнська <g/> ; по-вкраїнському се значить <g/> : " <g/> до вас повертаюся <g/> " <g/> , а якщо висловити по-вкраїн- ському авторову думку <g/> , то треба сказати <g/> : " <g/> до вас вдаюся з покликом <g/> " або просто " <g/> вас кличу <g/> " <g/> , " <g/> вас закликаю <g/> "»4. </p><p> Таким чином і в своїх прикладах <g/> , і головне в своїх вимогах і тоні стаття Б. Грінченка була більше полемічна <g/> , ніж речова <g/> .
doc#9 Улюбленим закидом дискутантів на адресу тих слів і зворотів <g/> , які вони бажали здискредитувати <g/> , був закид <g/> , що це — « <g/> москалізм <g/> » <g/> , або що це — « <g/> польонізм <g/> » <g/> , або що це те й друге разом <g/> , або нарешті <g/> , що це як не те <g/> , то друге <g/> , — саме так <g/> , наприклад <g/> , як ми бачили <g/> , поставився Б. Грінченко до слова звертатися ( <g/> до кого <g/> ) <g/> .
doc#9 А тоді <g/> , в ті роки <g/> , коли царська Росія указом 1876 р. відгородила своїх українців від усяких « <g/> шкідливих впливів <g/> » українського П'ємонту — Галичини <g/> , чи тоді просочувалися впливи галицької мови <g/> , або краще української літературної мови <g/> , як вона розвивалася в Галичині <g/> , на Велику Україну і якщо просочувалися <g/> , то якими ж каналами <g/> ? </p>
doc#9 Коли в гуртках молоді з'являлися поважні вже політичні діячі — члени РУП або інших партій і приносили сприйняті в Галичині мовні звороти <g/> , то не дивно <g/> , що революціонери-неофіти <g/> , для яких професіонали партійної роботи <g/> , що приїхали з-за кордону <g/> , природно <g/> , були оточені авреолею героїчности <g/> , наслідували все <g/> , що схоплювало їхнє вухо <g/> , не завжди навіть здаючи собі справу <g/> , що вони засвоюють саме галицькі мовні елементи <g/> .
doc#9 ГАЛИЦЬКІ ВПЛИВИ </p><p> НА УКРАЇНСЬКУ ЛІТЕРАТУРНУ МОВУ </p><p> В ПЕРІОД 1906-1920 РОКІВ </p><p> Революція 1905 р. <g/> , зламавши <g/> , як відомо <g/> , заборони українського друкованого слова на Великій Україні <g/> , дала змогу перенести туди з Галичини ( <g/> « <g/> Літературно-науковий вісник <g/> » <g/> ) або заснувати там нові газети й журнали ( <g/> « <g/> Хлібороб <g/> » <g/> , « <g/> Громадська думка <g/> » - згодом « <g/> Рада <g/> » <g/> , « <g/> Нова громада <g/> » та ін <g/> .
doc#9 Інстинктивно хуторянське почуття <g/> , або за термінологією Ф. де Соссюра почуття дзвіниці свого села <g/> , живе в мовцях завжди — і тим міцніше <g/> , чим менша загальна й мовна культура даного мовця <g/> .
doc#9 <p> Ось ще кілька прикладів такої мимовільної вульгаризації в мові <g/> , позасвідомого і недоречного відгомону « <g/> котляревщини <g/> » або <g/> , в кращому випадку <g/> , невиправданої примітивізації « <g/> під селянське <g/> » <g/> : « <g/> В здоровому високому залі серед здорових дзеркал <g/> » ( <g/> С. 162 <g/> ) <g/> ; « <g/> Шуміла верба й перебаранчала їй читати <g/> » ( <g/> С. 200 <g/> ) <g/> ; « <g/> Дорога пошилась у гущавину <g/> » ( <g/> С. 229 <g/> ) <g/> ; « <g/> Почав неначе стогнати <g/> , втиривши очі в стелю <g/> » ( <g/> С. 306 <g/> ) <g/> ; « <g/> Вона бурхнула й собі рому в свій стакан <g/> » ( <g/> С. 354 <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> 5. В іменниках жіночого роду <g/> , що мають структуру <g/> : приросток ( <g/> з історично короткісним або циркумфлексово інтонованим голосним <g/> ) + дієслівний корінь + наросток -к + закінчення -а <g/> , східноукраїнські говірки подекуди зберігають накореневий наголос <g/> : оцінка ( <g/> тільки так у словниках <g/> ) <g/> , відпустка ( <g/> Голоск <g/> .
doc#9 Чисто формально йшлося про усунення галицизмів із української літературної мови та введення тих особливостей <g/> , які характерні для російської мови або які є спільними з південноукраїнськими діялектами <g/> .
doc#10 В таких умовах довелося звертатися з просьбою подіитися спогадами або матеріалами до ряду осіб <g/> .